В черговий раз ставлю статтю Лілії Шевцової, бо вважаю її думки дуже актуальними і точними.
Нашому національному лідеру ще не доводилося вплутуватися в настільки принизливі міжнародні скандали. Причому, у відповідальний для нього момент повернення в Кремль. Недарма путінський прес-секретар Пєсков визнав:
«Чесно кажучи, ми в перший раз з таким стикаємося”. Історія з номінування берлінської Werkstatt Deutschland Володимира Путіна на премію «Квадрига», а потім відмова від її присудження під напором масового протесту не просто публічне приниження російського нацлідера. Мова йде про набагато більшому. Вручення «Квадриги, аж ніяк не найпопулярнішою премії, у символічний день об’єднання Німеччини 3 жовтня при збігу німецького та світового бомонду означало б міжнародну легітимацію російського лідера і включення його в європейський історичний контекст в якості знакової фігури. Цей міжнародний штамп так важливий для Путіна при ослабленні внутрішньої підтримки. Німеччина повинна була підперти почав хитатися кремлівський трон. (Цікаво, німецькою номінантам ця ідея сама прийшла в голову або з боку «навіяло»?) Але замість цього Німеччина став для Путіна місцем наруги.
Про що говорить ця повчальна історія? Про те, що ні Кремль, ні німецький істеблішмент не розуміють нинішнього ставлення до російської влади як у самій Німеччині, так і в Європі. Інакше Кремль намагався б уникнути скандалу, давши зрозуміти німецьким доброзичливцям, що краще утриматися від публічного прояву захвату перед Путіним. Інакше самі німці не стали б провокувати шок і обурення у власному суспільстві.
Скандал з «Квадрігой» став поштовхом, який консолідував значну частину громадської думки в Німеччині (а це найважливіший для Кремля партнер) на основі неприйняття російського національного лідера. Тепер канцлер Меркель тисячу разів подумає перш, ніж упадати за Кремлем і будь-яким його господарем. Бо вона буде турбуватися про те, щоб не розгубити свій виборний ресурс. А витрачати цей дорогоцінний ресурс на підтримку Путіна Меркель вже не буде. «Квадрига» стала хорошим уроком! Слідом за Меркель обидва європейські пуделі-Саркозі з Берлусконі, ловлячи погляд німецької гранд пані, спробують угамувати свій захват щодо Кремля.
Словом, дякую німцям! І тим, хто проявив дурість або цинізм, висунувши Путіна на роль «зразка прихильності суспільному благу», і тим, хто продемонстрував відданість європейським стандартам. Нам була потрібна ця «Квадрига» для того, щоб дізнатися, що світ думає і про нас, і про наше лідері.
Але ж вирішальну роль у порятунку особи Німеччини зіграв Вацлав Гавел, скажіть ви. Адже він висунув ультиматум «квадріганцам», заявивши про рішення відмовитися від премії. Все так. Але роль Гавела в цій історії говорить про те, що для німців моральний авторитет зберігає незаперечне значення.
Ось як почалася історія міжнародного падіння Володимира Путіна. І тепер кожен раз, коли він буде з’являтися на світовій арені, у нього за спиною буде маячити «Квадрига». І тепер Кремлю не треба сподіватися, що Європа буде поблажлива до нашої влади під час її виборної клоунади.
Від історії з «Квадрігой» до визнання європейським громадською думкою нелегітимності російської влади в результаті нечесних виборів – один крок.