З ранку сходили на продовження “Американського пирога”.
Взагалі, випускати “Пиріг” саме зараз, дуже правильний маркетинговий хід, що б’є відразу під двом віковим групам. На фільм пішли як сучасні підлітки, так і ті, хто були ними, за часів першого фільму. Перші, щоправда навряд чи по справжньому оцінять всю цінність проекту.

От не скажу, що у фільмі є реально хороші жарти, які у фарбах можна розповідати друзям. Але творці старанно і не без успіху, тиснуть на почуття ностальгії. До болю знайомі по перших частинах незручні ситуації; такі рідні персонажі, подорослішали, але в душі залишилися підлітками; впізнаваний саундтрек, що підкреслює, іноді підлітково-очманіле, іноді романтичний настрій фільму.

Автори невинно заграють на тему кризи сімейних відносин, побіжно піднімають питання не склалася кар’єри і б’ють по хворому місцю не виправдав надій. Але при цьому, вони залишаються вірними собі. Це все той же бесбашенний, вульгарно-похабний балаган, що не соромиться показувати пеніс і під зав’язку набитий бухлом, вечірками і відв’язних Стівом Стіфлера, в запальному виконанні не старіючого Шона Вільяма Скотта. Та й просто, з біса приємно бачити всі ці знайомі обличчя, які живуть у своєму затишному, вічному молодому маленькому світі.

Увечері, через п’ять годин, фільм практично начисто стирається з пам’яті. Не пам’ятаєш не важливих сюжетних подій, не конкретних жартів. Але настрій залишається гранично позитивне. А що ще можна вимагати від молодіжної комедії, коли той відкрила моду на вульгарні жарти сексуальної тематики.