Американський фізик-експериментатор Р. Вуд (1868-1955), досить ексцентрична людина, любитель всяких гострих відчуттів, вирішив одного разу виконати на собі ризикований досвід – випробувати дію наркотику. З великими труднощами роздобувши опіум, він накурився цього зілля і незабаром впав у забуття. Прийшовши через деякий час до тями, він згадав, що, перебуваючи в одурманені стані, напав на якусь надзвичайно глибоку і важливу наукову ідею, але на яку саме – начисто вилетіло з голови. Тоді Вуд вирішив повторити досвід в надії, що йому пощастить знов знайти вислизнули думка.

І дійсно, як тільки почало позначатися наркотичну дію опіуму, забута думка не забарилася виникнути в розумі вченого. Відчуваючи, що свідомість ось-ось покине його, Вуд зумів в останній момент сконцентрувати волю, записати ідею на папірці і впав у безпам’ятство. Отямившись, він з радістю подумав про вдалому результаті настільки складного і небезпечного досвіду і, тремтячи від нетерпіння і пережитого, поспішно розгорнув папірець з дорогоцінної записом. На ній він прочитав; “Банан великий, а шкірка ще більше …”