Раз вирішили два сусіди
Діалог вести короткий
І купили для бесіди
Ящик горілки, ящик горілки.

З кайфом, з почуттям, із здоров’ям,
У настрої хорошому! ..
Був один хохлом по крові,
А інший – з німецьким минулим.

Не піаром з компроматом
Говорили без зусиль,
Якщо треба, то – і матом,
Про життя-буття в Росії.

Кодекс честі, кодекс правил
Дотримуватися вирішили чітко,
Відвертістю розбавивши
Ящик горілки, ящик горілки.

Богу одному відомо,
Хто ким стане, хто ким буде …
Хто негідник, а хто, як Герцен
«Дзвоном» всіх розбудить.

Де легко, а де небезпека?
Де в’язниця, а де свобода?
І чи потрібна, до речі, гласність
Для російського народу?

Хочеш жити – працюй і майся.
Не отримаєш ти задарма
Навіть ваучер Чубайса
Іль монетаризм Гайдара.

Був Андропов, був Черненко,
Був сухий закон на горілку …
Солженіцин, дисиденти
– Все розгойдували човен …

Хто працював, хто навчався,
Хто – пожиже, хто – погустіше …
Але Союз наш розвалився
У Біловезькій цієї Пущі …

Почався підйом Китаю,
Єльцин виліз на самохідку …
Рік за роком … Лише не танув
Ящик горілки, ящик горілки.

Всі приходять, всі проходять …
Ліфшиц, Бурбуліс і Алксніс,
Хто втрачає, хто знаходить
НТВ, програму «Жадібність».

Гусак в Америці сховався,
А Платон осів в Європі,
Хто з владою поділився,
Хто сидить в «Матроській» … жопе …

Хто пророк, а хто месія?
Хто у Кремлі, а хто – в колодках?.
Але у кожного в Росії
Є заповітний ящик горілки!

Душить жаба, тисне інтрига,
Але народ наш твердо знає:
Горілка – це та ж книга
– Проковтнув, і полегшає.

Так не ховай в кишені дулю!
Не стріляй прямою наводкою!
Прочитай-но краще книгу
«Ящик горілки». «Ящик горілки»!

12 квітня 2004

Роман Арбітман