Все-таки я ніяк не можу стримати особа, коли пацієнт говорить про свій досвід ЕСТ. 20 років дівчинка 15 ЕСТ. 26 років хлопчик 12 ЕСТ. ЕСТ як результат безпорадності психіатра, контрпереносной часто. ЕСТ не допомогло. Просто, щоб зробити всі процедури, для галочки. Дівчинка – не минає симптом – нудота; дівчинка нудоту стримує, нудота не проходить, таблетки не працюють, нудота є – ЕСТ. Хлопчик хороший, високофункціональний з важкої родиною, сам в зниженому настрої – навчився усуватися, захищатися від сім’ї, в результаті залишив собі мало житті – таблетки не допомагають, а виписати з клініки треба – ЕСТ.
Тільки й повторюю про себе як мантру – у кожного свій травматичний досвід, у кожного своя ЕСТ. А бачу ж бля, що тут психотерапевтичних, та на малих дозах працювати і працювати можна і смуток туга виникає, як розумію, які незворотні зміни несе ЕСТ.