ніколи не зрозумію цього … я стала з роботи їздити додому, і кожен вечір я спостерігаю одну і ту ж картину … загалом в мене з метро 2 виходи, тобто 4 … на різні сторони по 2 виходи .. . не суть … можна вийти з останнього вагону, можна з першого … я виходжу з останнього спокійно сідаю в маршрутку і їду до виходу з метро з першого вагона, тобто метрів 200 … і там стільки народу! вони мерзнуть в очікуванні, пхаються при вході … кароче звичайний заебаний втомлений пролетаріат їде з заводу з роботи … і кожен раз я думаю … ЧОМУ ВОНИ НЕ вихід з останнього вагона-ТО?? не, мені пофіг … мені даж краще я спокійно сідаю і т д. .. просто ця ебанутий не дає спокою моєму запаленому мозку …

ще помітила, що коли йду на роботу від метро до офісу, мені на зустріч ідуть одні і ті ж люди … скоро вітатися почнемо)

сьогодні вранці спостерігала приголомшливий червоний світанок! оч красиво!

знову п’ятницю … так біжать тижня … дні тянуца … особливо будні і на роботі … а тижні летять … сьогодні їду до подруги на млинці, масниця ж) вона оч добре готує … какбе пару непотрібних кг до весни не набрати … а завтра в мене мега день, тобто вечір … 2 ДР у двох друзів … мені б клону …))) а в НД проводи масниці з друзями … і знову Понеділок … не будемо про сумне)