День шостий

Поїзд. Вокзал. Величезні рекламні плакати з геями від D & G. Вирішуємо, що хоч ми і стали щасливими володарями клубної карти УорлдХостелс, будемо селитися в готелі, бо нєх. Легка двадцятихвилинна прогулу з 15-ти кілограмовий рюкзаками за спиною і ми у мети. Селимося за смішні гроші в смішний готелі. Виходимо на авеню Буенос Айрес і … превед Мілан. Через п’ять хвилин шляху стало зрозуміло, що просто так по вулиці йти неможливо і розмови розмовляти теж, ми знайшли заняття більш захоплююче – вважати красивих мужиків, бо їх там так само багато як і кішок в Єгипті. Що характерно, 90% в костюмах. Про якість, здогадуйтеся самі. Звичайно ж, закупилися класичним набором Вино мацарелла помідори. Всілися в центральному парку і влаштували собі обед. У Музей не потрапили, тому по понеділках вони гешлоссен. Йдемо далі, і раптом через будинків починають виднітися башточки собору. А ми ж як завжди з Соколової, путівник нах, Ідумеї куди доведеться. Так і вийшли до пам’ятника архітектури, заради якого треба їхати в Мілан. Абсолютно поралізует мозок сей вид. І справді, починаєш себе почувати комашкою поряд з таким спорудженням. Ось тобі і established church, ПРЕС почище радянської влади. в підйомом на смотовую майданчик ми пролетіли, бо пізно. з іншого боку собору виявили величезний скелет. З носом буратіно-стусан, Італія ж епт!

а от голий мужик в парку.

Неухильно порушує усілякі закони гравітації =)