Якось так’ виходить, що ми часто трохи опаздиваем’ с’ювілеями та чествованiем’ юбіляров’ … на сей роз’єм ми рѣшілі трохи спрацювати на опереженiе
Ітак’ Степан’ Радіч’, 140 годочков’ з дня рожденiя котораго ПОВИННІ будут’ бурхливо святкувати Вь Хорватiі слѢдующім’ лѣтом’
представім’ себѣ человѣка, який ‘був актівістом’ клерикально-монархіческаго двіженiя Вь юності, а потом’ стал’ республіканцем’ … вже якось нелучезарно …
при тому будучи республіканцем’, он’ стал’ антіклерікалом’, а деколи і пробольшевіком’, навіть ѣзділ’ на поклон’ Вь Комінтерн’ в Москву …
і при тому примудрявся засѣдать Вь парламентѣ монархіческаго держави і не бути отлученним’ од церкви (католицької).
Ужас’, правда? Але все по порядку, хоча коротко.
Ітак’, уроженец’ окрѣстностей среднехорватскаго містечка Сисак, вродѣ б із ‘зажіточних’ крѢстьян’ … але м.б. скорѢе із ‘куркульства; по некоторим’ данним’, його батьки імѣлі частку Вь публічном’ домѣ.
За політику ізгнан’ із ‘VII класу Загребської гімназiі, що втім НЕ помѣшало йому екстерном’ ея закінчити (нікого це вамь НЕ напомінает’, милі читачі? На Леніна схоже, не так’-ли? Поколенiе речі одне і роки рожденья совпадают’ …),
затем’ поступіл’ на юрідіческiй факультет’ Загребскаго університету і … ісключен’ за політику, (знову схожість … і знову с’Леніним’, тобто Ульяновим’-Блаком’) конкретно за сожженiе венгерскаго прапора під час оффіцiальних’ торжеств’ восени 1895 року …
[Цікаво, що вже тоді його ідентифікували как' младохорвата, тобто члѣна полумасонской сѣті "Молода Європа", коріння якої тягнуться зрозуміло Вь Лондон'].
Далі, отбив’ кілька месяцев’ адміністратівнаго арешту (знову так’ схоже на Леніна), перекладається Вь університети Праги, затем’ Будапешта … [Тодішнє правове образованiе було або господарсько-правовим', або кримінально-правовим' або економіческім' ... вивчалася Вь основном' теорiя, методологiя права, не самі закони ... получів' нормальний діплом' і пройшовши велику практику Вь своїй галузі, МАУП-профессiонал' ставав ледь не елітою тодішнього суспільства] … зрозуміло, що правовѣд’ або скажем’ фінансовѣд’ із ‘нього вийти вже просто не міг … це не є серйозне образованiе …
Затем’ он’ виявляється на якийсь час Вь Россiі (1896). Намагається примазатися Кь лібералам’, Кь панславістам’, Кь спецслужбам’ … або просто отсідѣться? Чи не знаем’ точно … але мову учіт’, і здається не голодает’ …
Вь 1897-99 рр.. завѣршает’ свій образованiе Вь Паріжѣ, Вь Вищої школѣ політіческіх’ наук’ (Вь общем’, не МАУП ВЖЕ) … далі работает’ Вь Прагѣ, вже как’ журналіст’, а пізніше Вь Землінѣ (австро-угорська крѣпость напротів’ БѢлграда), при тому как’ журналіст’ работает’ на ряд’ чешскіх’, французскіх’ і навіть руських газет’, устанавлівает’ зв’язку с’сербської громадськістю та навіть щось пішет’ для сербської преси . Саме в цей час прістращается Кь алкоголю.
Вь 1902 обгрунтовується Вь Загребѣ, стає секретарем’ об’єднаної хорватської оппозіцiі (угорському преобладанiю), пішет’ книгу по сербсько-хорватскім’ отношенiям’ (досить примирливу, але не без хорватскаго чванства і партикуляризму) і основивает’ журнал’ Hrvatska misao («Хорватська думка»), Вь 1904 – Хорватську [Народну] Селянську партiю (Hrvatska [pučka] seljačka stranka (HPSS, HSS)), Вь 1908 впѣрвие обирається Вь Сабор’ – земельну парламент’ од нея. Тобто, стає крупним’ областним’ політіком’, вождем’ великої політичної сили обласного рівня.
Совѣршенно ясно, що в цей час он’ лойялен’ Габсбурзької монархiі і римо-католицизму і активно підключається Вь 1914 Кь тодішньому антисербську психозу, порівнюючи колишнє «братнє плем’я» с’циганами, волохами і багато чем’ ще, і вихваляючи тот’ разор’, який постіг’ більшість сербскаго народу под австро-болгаро-німецької оккупацiей Вь 1914-1918 рр. .. За подстрѢкательство Кь погрому сербов’ жівущіх’ Вь Боснiі – Вь черговий роз’єм попадает’ под суд’, але отдѢливается легкім’ наказанiем’. Сам, до речі, на фронт’ НЕ Йде. Нікак’. Потреот’, однак.
Більш того, Кь Лондонському комітету емігрантов’ із ‘югославянскіх’ земель Австро-Венгрiі (власне авторов’ Першої Югославiі) прямого отношенiя он’ НЕ імѢл’. Ну і не дивно. Якщо вони бували масонами, то швидше системи Великого Сходу, або ПРЯМО шотландської системи, іноді можливо і прусської або шведської, а Радіч’ – чогось не особливо респектабельнаго, але куріруемаго шотландської системою. Ярусом’ нижче виходіт’.
ОсѢнью 1918 року, Радіч’, природно, виявляється серед хорватскіх’ депутатов’, рѢшающіх’ долі краю – колишньої частини розваленої Дунайської Монархiі. Саме Кь етім’ дням’ відноситься його знамените предупрежденiе, що частина хорватської громадськості мчить об’єднуватися с’Сербiей «как’ п’яні гуси Вь туманѣ», а Вь об’едіненном’ государствѢ хорвати будут’ дискримінованих. Однак перспектива опинитися Вь станѢ побѢжденних’, платити репарацiі, втратити ринки збуту Вь Сербскіх’ і іних’ антантовскіх’ землях’ – подобається не всѢм’ депутатам’, великі і панславістскiе настроенiя, і погрози з боку венгров’ і італьянцев’ … югославянскiе області Австро-Венгрiі входят’-таки Вь держава с’сербами .
Звичайно, ХСС одержує кілька мандатов’ під временних’ органах’ Королівства СХС, але ними не користується. Більш того, радічевци Вь мартѢ 1919 заявляют’, що воля хорватскаго народу при созданiі КСХС не врахована і що хорвати не прізнают’ етаго держави. Подібний наѢзд’, до речі сдѢланний Вь ходѢ Версальскіх’ переговоров’, власне ‘був чістим’ кріміналом’ с’колосальними міжнародними послѢдствiямі, пріглашенiем’ іностранним’ сілам’ встрѢвать Вь дѢла КСХС на регулярній основѢ. ПослѢдовал’ черговий арест’ Радича і частини його соратніков’, але, незважаючи на це, партiя вижила, і отримала 50 мѢст’ Вь перший созив’ Скупщини КСХС 1920 р. (для сравненiя, Хорватська Партiя Права, чисті сепаратисти із ‘коіх’ проізходіт’ Павеліч’ зі своїми усташами – тоді тільки 2, а всѢго мѢст’ на всѣ землі КСХС було 419). І з нагоди скликання Скупщини ХСС-вівці були амністовані.
Завдяки ХСС і другім’ областніческім’ сілам’, Скупщина КСХС перетворюється Вь мало працездатний орган’, регулярно розпускає Королем’, і прінімающiй гл.обр. второочередние закони Вь ущерб’ как’ правової уніфікацiі земель КСХС (не менше 8 правових’ зон’!), Так і просто бюджетному процесу – значна частина історiі КСХС проізходіт’ без’ нормальнаго держ. бюджету одобреннаго Скупщиною. Зате Скупщина сповнена яскравими особистостями балканскаго стилю, серед коіх’ соратники Радича чи не найбільші фееріческiе. До речі тільки завдяки їхні поддѢржкѢ Скупщиною схвалена ліквідацiя вотчіннаго і вакфнаго (мечетнаго) землевладенiя Вь мусульманскіх’ районах’ … і іних’ феодальних’ обикновенiй. А багато другіх’ актов’, важливіші – провалено.
ПослѢ виборов’ Вь Скупщину вѢсной 1923 року, коли ХСС собірает’ 70 мандатов’, Радіч’ активно работает’ там’, а далі совершает’ всесвітньому турне. ЦѢлих’ 5 мѢсяцев’ он’ проводіт’ Вь ЛондонѢ (ВЖЕ ЦІКАВО), приблизно стільки ж Вь ВѢнѢ, і пару – Вь МосквѢ, при тому достовѢрно ізвѢстно чем’ он’ занят’ – намагається приєднати ХСС Кь сѢті Комінтерну, точніше Крестінерна. Але не домовляється остаточно. ВпослѢдствiі он’ скажет’, що коммуністам’ потрібні не союзники, а слуги.
[Втім, с'Радічем' або без' онаго, Комінтерн' создает' саме Вь Хорватiі свою нелегальну сѢть для Балкан', включаючи склади оружiя, радiоузли і т.п.. Заподозрім', що активісти ХСС Вь органах' мѢстной влади цьому не особливо препятствуют'. ]
За возвращенiі, Вь январѢ 1925 року – черговий арест’, зрозуміло що за подрив’ безпеки держави. Од етіх’ (ясно що заслуженних’ – СРСР і КСХС друг’ одного не прізнают’, комуністи Вь КСХС не дозволено) обвіненiй Радича спасает’ Вь мартѢ 1925 декларацiя його партiі про лояльність Монархiі Карагеоргiевічей і державному ладу. (Незрозуміло, чому не спѢшілі. Долати власні отвращенiе? Наставали на горло власній пѢснѢ? ПохмѢлье мучило? Мандати дѢлілі?) ХСС виігривает’ і чергові вибори Вь Скупщину, формуючи в ній коаліцiю областніческіх’ племенних’ і релігiозних’ партiй.
ЗатѢм’, рѢзко виходіт’ із ‘нея і вступает’ Вь союз’ с’… сербськими радикалами, вѢдущей общесербской партiей ще с’початку ХХ вѢка. Формується кабінет’ под руководством’ вождя радікалов’ – стараго, заслуженнаго і дуже хітраго Николи Пашича, Вь коем’ люди Радича получают’ кілька постов’, Вь т.ч. он’ сам стає міністром’ … образованiя. Але етот’ блок’ триває лише кілька мѢсяцев’, послѢ чого ХСС Вь 1926-27гг. переходіт’ Вь оппозіцiю і об’єднується с’маловлiятельнимі сербськими демократами, навіть більш сервільність щодо королівської Двору. Це явний подкоп’ под радікалов’ і їхні союзніков’, та й вождь демократов’ один час є намѢстніком’ Короля Вь Хорватiі. Але утворити уряд ця коаліцiя НЕ может’, зате может’ влаштовувати срив’ роботи Скупщини.
С’осені 1918 і до вѢсни 1925 Радіч’ виступает’ с’гаслами Хорватської Селянської республіки, увѢряя що це будет’ миролюбна держава, якому не потрібна ні постійна армiя, ні митна служба, ні значний державний аппарат’, ні, соотв-но високiе податки. Как’ он’ сам говарівал’, це ‘був його «шлягер’». Якийсь час ХСС називається не тільки Селяцкой, але і Республіканської. Зрозуміло, що етот’ шлягер’ отражает’ прімітівізм’ мишленiя хорватскіх’ масс’ того часу, і при тому прімітівізм’ зі сдвігом’ влѢво, настільки естественним’ послѢ Першої всесвітньому війни. (С’1925 етот’ лозунг’ ‘був смягчен’ до рівня буквально мѢстанго благоустрою.) І зрозуміло, що такий проект” був прямо-таки пріглашенiем’ іностранним’ сілам’, будь то СРСР, Італiя (контакти власне не переривалися с’1918 року) або Велікобрітанiя встрѢвать Вь хорватскiй вопрос’ і підривати КСХС по хорватському каналу. Недивні зв’язку ХСС не тільки с’цими країнами, але і напр.с’ македонськими і албансько-косовськими сепаратистами.
Також цілком зрозуміло, що буржуазний нацiоналізм’ Вь ліцѢ Радича імѢет’ трохи общаги с’аутентізмом’ народов’ – хорвати НІКОЛИ до 1941 року не жили при республіканском’ строѢ, а отут їм пропонується щось абсолютно небувале в їхніх історiі. І типу це щось повинне виявитися самим’ що ні на є нацiональним’.
КромѢ того, за напѣваемимі Радічем’ пасторальними одами дебюрократизувати селянської Хорватiі не потребує Вь таможнях’ – ховається фрітредерско-мальтузiанская підкладка, виразно брітанскаго виробництва. Можна сказати І так: шлягер’ Радича співається с’чужого голосу. І ясно, с’чийого. Вь своєї таємної войнѢ супроти цівілізованних’ народів, брітанскiй імперiалізм’ іспользовал’ і будет’ використовувати подібні утопіческiе ідеї та їхні малопочтенних’ носіїв. За Радич і ХСС така робота бриттами явно проводилась!
Голосні відгуки про політікѢ-РадічѢ Вь 1920е роки, кем’-б вони не давалися (сербськими радикалами, сербськими лібералами і марксистами, хорватськими клерикалами і прогабсбуржцамі, хорватськими лібералами і федералістами, італійськими фашистами і функцiонерамі Комінтерну) по суті дивного одноманітним – безпрінціпний і неконструктивний тіп’ , який ‘був і может’ виявитися і монархістом’ і республіканцем’, і панславістом’ і областніком’, і пробольшевіком’ і консерватором’ … Так, і п’яниця впридачу. Кожен день – не менше трехлітровкі винця, часто с’утреца. Треба замѢтіть: хорватскім’ ізбірателям’ це все подобалося, роз’єм уж’ ХСС (названiе партiі бувало включало епітети «республіканська», «народна» і т.п.) с’завідним’ постоянством’ імѢла БІЛЬШІСТЬ хорватскіх’ голосов’. Звідси вивод’ дуже простий – екстравагантний Радіч’ виявився вульгарним’ трайбалістом’, буквально сомалiйскаго зразка, і це кромѢ того, що балканскім’ демагогом’. Але є і дещо гірше. Хорватскіх’ політіков’ перший Югославiі досить точно сравнівают’ с’фабричними майстрами і комірниками, що бажали керувати фабрикою, тоді как’ Вь общем’ їй було кому адекватно керувати. Нормальних’ арістократов’ срѢді ніх’ не залишилося. Нормальних’ церковніков’, до речі, теж. (При тім, що такіх’ там’ МОЖНА БУЛО знайти.) Зате ‘був харізматіческiй плебеї Радіч’, с’брудними плямами на родоводом і послужном’ спіскѢ, двігавшiй такi гасла как’ «Слава Iісусу! Геть попов’! »… І натовпу його сторонніков’.
Утром’ 20 iюня 1928 сербскiй радікал’ Пуніша Рачіч’, депутат’ од Черногорiі, герой I всесвітньому війни, дѢржал’ рѢчь Вь Скупщінѣ, говорив суровия вѢщі про сепаратізм’ і подвѢргся нападкам’ з боку членов’ ХСС, Вь т.ч. одін’ із ‘соратніков’ Радича (Ивань Пернар’) предложіл’ заплатити золотом за пролиту Рачічем’ на войнѢ кров і назвал’ його сторонніков’, сербскіх’ радікалов’, беями. Погодимося, нормальний европеец’ просто послушал’-б критичну рѢчь і все-тки постарався б не грубіянити тому хто тѢбя порівняно коректно крітікует’. Але люди Радича НЕ МОГЛИ БУТИ нормальними європейцями. Рачіч’, тобто тот’ хто говорив рѢчь, ‘був природно оскорблен’, і открил’ с’трибуни пріцѢльную стрѣльбу по группѢ хорватскіх’ депутатов’, сам Ст.Радіч” був ранен’ Вь черевну порожнину і СТРАШНО мучився преждѢ чем’ відійти Вь мiр’ інший 8 серпня 1928. Убіт’ ‘був до речі і його сьшь, теж депутат’, але тот’ не мучився. (Так, характерна риса трайбалістов’ – влаштувати своіх’ домочадцев’.) ВсѢго загинуло 3 депутати, ще 2 було поранено: добре вийшло у героя-Рачіча, вистрѢліл’ он’ тільки 5 раз, І ВСЕ Вь МЯС’, при тому що смѢнной обойми у його пістолета не було і 2 патрони вдалося зекономити.
Ми позволім’ себѣ надѣяться, що Степан’ Радіч’ отошел’ Вь пѢкло, і що настільки смачно загибель позбавила його від необхідності подохнуть од цирозу печінки.
Етот’ епізод’, і породжений їм крізіс’ парламентаризму Вь КоролевствѢ СХС, прівел’ Кь установленiю 1-8 січня 1929 подобiя самодержавнаго ладу, т.зв. королівської диктатури, при якій роль парламенту була значно скорочена. Зрозуміло, що отношенiя народов’ Вь Королевствѣ були тем’ самим’ значно «подморожена».
За кончінѣ свого вождя, ХСС залишила його предсѣдательское мѣсто навѣкі вакантним’ (напомінает’ партбілет’ № 1 у Леніна), і ПРИРОДНО продовжувала наскільки можливо далі підкопуватися под Королівство СХС (що стало називатися Югославiей). С’концом’ етаго Королівства та германо-італійської оккупацiей, Вь 1941, ХСС виявилася не потрібна і ея активісти або відправилися на звалище історії, або перекувати Вь усташів і большевіков’, якщо їм це було дозволено. Абсолютно ясно, що і Вь СФРЮ, і Вь сучасної Хорватiі, за неіменіiем’ болѣе респектабельних’ хорватскіх’ героев’, Степан’ Радіч’ посмѣртно ісполняет’ їхні обов’язки. Ім’ям Радича були названі і бригада НОАЮ, і бригада хорватського війська Вь 1990х’. Внук’ Радича сіжівал’ Вь хорватском’ парламентѣ вже Вь наші дні.
картиночки:
п’яна морда Радича
пріцѣльная стрѣльба по хорватскім’ депутатам’
НАШІ ДЖЕРЕЛА: книги серiі “ЧеловѢк’ на Балканах’”, статті сербської, хорватської, російської та нѣмецкой вікіпедiі, і посилання с’ніх’, сайт’ “Сербське наслѣдie” і книга Васильєвої та Гаврилова “Балканскiй тупік’”
ІЗЬЧО’: рекомендується чудова стаття про Радича, Вь зокрема про його роботу на англічан’ і їхнє над ним кураторство
інше про те как’ смачно помирали вороги правільнаго порядку см. отут
а інше про плебеев’ Вь суспільного життя гляди отут
