Царевич Аленделон вирішив звільнити царівну Маврушу, яку тримає узаперті в своїй вежі злий чарівник Косоротов. Від палацу царевича до цієї вежі веде пряма дорога довжиною сто (100) кілометрів. А улюблений кінь царевича якраз зашкутильгав, так що він вирушив у дорогу пішки з максимальною швидкістю, на яку був здатний: 5 км / год. Після недовгих, але утомливих обчислень він встановив, що якщо буде йти без відпочинку, то добереться до башти за двадцять годин. Втоми він не знає, сил у нього сила-силенна, у відпочинку не потребує, йде, як заведений.
Але Косоротов теж не дрімав. Дізнавшись про наміри принца, він за допомогою заклинань влаштував, щоб кожну годину дорога видовжувалася рівно на сто кілометрів (рівномірно по всій довжині, розтягуючись, як гумова – ділянки, вже пройдені принцом, подовжуються теж).
Чи добереться принц до башти чарівника? Якщо так, то чи довго буде йти? Якщо ні, то чому?

Іван і Василь – дуже заповзятливі хлопці. Іван яку нову іграшку несе в школу і там продає за стотищмільонов. У його покупців таких грошей при собі не буває, Не виявляється їх і на наступний день. Івану залишається чекати, поки клієнт стане платоспроможним, тобто, років 10-20. Але це Івана не бентежить, і наступна іграшка йде в ту ж фінансову яму. Василь, на відміну від Івана, не вірить у перемогу капіталізму над розумом і воліє натуральний обмін. Але його обмінні схеми призводять Івана в жах. Вчора Іван позбувся наколінників, які дісталися йому в якості безкоштовного додатку в пакеті з кукурудзяними паличками. Василь узяв за них аж дві машини. Цим аргументом він відбивався від Івана: так, тачки биті, але по одній за кожен наколінник – класний обмін! Іван не погоджувався. Його наколінники були новими, без єдиної подряпини. До них тільки ролики купити залишалося. А тепер що? Ні роликів, ні наколінників. Тепер іди, Вася, і сам гуляю зі своїми машинками, раз такий дурник!

Намедни подивився фільм «Варшавська битва 1920». Нічого так, живенько. Причому, проти очікувань, не виявив там ніякого русофобства абсолютно. Антикомунізм присутня в повній мірі, а от русофобства немає і в помині. Особисто мені це цілком сподобалося. Місцями сюжет дуже вже пафосний, але це сприймається нормально, нетошнотворно. Ще склалося відчуття, що фільм знімався з прицілом на створення з нього надалі телесеріалу – незакінченість і «рваность» деяких сюжетних ліній того на підтвердження. Непогано зіграв Домогаров – роль хоч і епізодична, але жива. Думаю, що вона введена у фільм саме для того, щоб показати, що не тільки поляки, а й українці та росіяни разом, плечем до плеча, билися з комунізмом. Зверніть увагу: вони билися не з росіянами, а з комунізмом. ^{І їм, на щастя, вдалося стримати поширення «червоного потопу».} Це головний смисловий посил фільму. Загалом, на мою думку, фільм вийшов стоїть, дивитися цілком можна. Рекомендую.

PS Шкода, що він не йшов у нас в широкому прокаті – міг би зібрати непогану касу. Та й дивитися на великому екрані батальні сцени зазавжди приємніше …

Іменноо про старіння технології говорить акція введення ебну законів.
Інтернет виник тільки як антіцензура і ріс на ресурсах антіцензури, порно інтернету рухало прогрес і боялися лише застарівання протоколів, тобто взагалі нічого.
Інтернет відцвів і перетворився в “радіоточку” в “куляктівную антену”, тепер Інет це для комунального бидла і нахуй він не потрібен, починається щось в десятки разів більш потужне, …. і вспомінаетля Вася Ложкин (заборонений поет Інтернету) вездатого неба височінь …

Як же я в тебе Росія закоханий!
Яка ж тут краса!
Звездатого неба височінь …
Кущів шелестить листя …
Як все-таки заєбісь!

Он мій будинок, з похилої дахом,
Я трохи до нього не дійшов.
Я спіткнувся, впав і бачу –
До чого ж тут добре!

Як приємно валятися п’яним,
Посеред села рідний.
Молодим бути, веселим, кучерявим,
І трохи не дійти додому.

Ось така долі іронія,
Життя моє, як казковий сон …
І знайоме до сліз сморід
Дідусевих кальсонів …

За 20 років процвітала при Радянській владі село перетворилася на селище-привид
________________________________________

Володимир Кулебякін

Цю деревеньку відразу і не знайдеш. В Інтернеті про неї всього одна згадка. Мовляв, є така Темрязань в Ульянівській області, і були в ній до революції 274 двору і 1276 жителів, школа, церква. Ось, власне, і все.

Автобус в село не ходить. Немає в ній ні магазину, ні аптеки. Немає лікаря та дільничного. Хліб сюди возить через день машина з райцентру, іноді приїжджає автолавка. Так на відшибі і доживають місцеві старі свій термін. У кожному вуличному порядку залишилося по три-чотири населених будинку.
– За Радянської влади, – згадує тітка Поля, – у селі налічувалося 350 дворів, а нині лише близько тридцяти. Тільки за минулий рік в селі померли вісім осіб. Раніше у нас тут були радгосп, лісгосп, спецшкола для хворих дітей, а магазинів – аж два.
У клубі по вихідним крутили кіно. Все прахом пішло.

На моє запитання, як вона обходиться з дровами, сказала, що цього разу Господь допоміг. Влітку в лісі вродило багато суниць. Збирала ягоду і продавала. Ось і закупила дрівець. Бог дасть, на зиму вистачить.
Зберігає тітка Поля лист подяки від керівників колишнього господарства за ударну комуністичну працю та дострокове виконання п’ятирічки. Зберігає як дорогий спогад про справжнє життя, яка нині кудись поділася.

У колишнього механізатора Миколи досі на руках паспорт СРСР. Російський не отримував. Каже, що він зараз в селі і не потрібний. Працювати все одно ніде, а до пенсії при такому житті все одне не дотягнеш. Останній раз Микола працював три роки тому у приватного підприємця на лісоповалі. Той міцно його обдурив і всіх належних грошей так і не заплатив.
– Тартака у нас ростуть як гриби, – розповідає він. – Вірніше, гриби вже не скрізь ростуть. Там, де раніше ми збирали лисички, тепер порожнє місце. Ліси викуповують підприємливі люди. Гриби і ягоди збирати ще можна, а от дрова – Пшел геть, скажуть. Потрібно дозвіл. А ці бізнесмени викуплять ліс, а потім підпалюють. Адже за вирубку горілого платити треба менше.

Дехто в Темрязані ще тримає деяке господарство. Тьотя Зіна завела гусей. Допомагає онуку. Зі своєї пенсії дві тисячі віддає йому, а на решту чотири якось сама існує. Переживає і молиться за онука, щоб не наздогнала його безпутня доля. У нинішній Росії – це запросто.

2011-10-27

По сторінках газети “Правда”

А чи є серед читаючих ці ​​рядки майстра онейроманти?

Останнім часом мені досить часто сниться сон, як я блукаю по книгарні. Беру книги з полиць, розмовляю з продавщицями, іноді розшукую якусь конкретну книжку, часом просто безцільно хитатися між шаф. Книжкові магазини в кожному сні різні, але це завжди типові сучасні заклади, ніяких фоліантів, ніяких покритих пилом манускриптів. Стандартні полки, стандартний набір літератури – фантастика, історія, політика, російська класика, дитячі книги …

Книгарня El Ateneo в Буенос Айресі, Аргентина

Сон повторюється не щоночі, але мало не раз на тиждень. Причому, наскільки я пам’ятаю, нічого так і не купив, та й цілі купити щось начебто не було, мета – або знайти конкретну цитату в якійсь конкретній книзі, або просто побродити, помацати корінці, погортати, вбити час в очікуванні якоїсь події.

Я з дуже великою підозрою (найм’якша фраза, що зміг сформулювати) ставлюся до всяких сонникам, астрології, хіро-й херомантіі, але повинні ж бути й об’єктивні фізіологічні та психологічні причини того, що підсвідомість раз за разом показує мені схожий сюжет в останні кілька місяців!

При цьому паперових книг я вже кілька років не читаю і теплим ламповим запахом книжкової цвілі не страждаю.
Може бути це підсвідомість по ньому скучило?

Віце-президент грозненського «Терека» Чагаєв придбав швейцарський «Ксамакс»
Булат Чагаєв: «Ще ніхто не говорив: месьє Чагаєв, ми вам нічого не продамо, тому що ваші гроші брудні»
Власник «Ксамакса» хотів перейменувати клуб у «Ксамакс Вайна»
Колишні співробітники «Ксамакса» подали дві кримінальні позову проти Чагаєва
«Ксамакс» позбувся основних спонсорів
Швейцарська прокуратура провела обшуки в офісах власника «Ксамакса»
Швейцарська прокуратура порушила кримінальну справу проти Булата Чагаєва
Швейцарська поліція провела обшук в будинку Булата Чагаєва
У Булата Чагаєва не виявилося виду на проживання в Швейцарії
Булат Чагаєв: «Навіщо мені давати гарантії від Bank of America, коли у мене свої гроші є?»
«Ксамакс» позбавлений ліцензії на участь в чемпіонаті Швейцарії
Екс-головний тренер «Ксамакса»: «Чагаєв – просто неосвічена людина, у нього не було поваги до клубу»
Булат Чагаєв: «Швейцарцям просто противна думка, що якийсь папуас з Чечні приїхав і добився таких результатів»
«Ксамакс» почав процедуру банкрутства
Прокуратура Швейцарії взяла Чагаєва під арешт

Хтось тут з злодійських підспівував говорив що Путін не міг загрожувати Чулпан Хаматової, що він не такий, він душка? Ні він такий – мерзенний злодій і гвалтівник. Для тих хто не в курсі, jenya_khimles – Женя Чирикова.
Оригінал узятий у jenya_khimles в Екстрене заявленіе.Прошу поширити. В останні 2 дні ви могли отримати лист з мерзенним роликом проти Володимира Рижкова та з жорсткою критикою на його адресу від мене. Листи приходять нібито з моєї адреси. Розсилка носить масовий і навіть міжнародний характер.
У зв’язку з цим заявляю наступне:
1. Дана розсилка мною НЕ проводилася.
2. Дана розсилка це провокація з метою посварити тих, хто об’єднався в рух за чесні вибори.
3. Я вважаю, що дана розсилка є частиною психологічного цькування, влаштованої на мою адресу прокремлівськими організаціями – “нашистами” і т. п.
4. Останнім часом за мною і моїми дітьми ведеться спостереження з боку цих організацій: вони переслідують мене на вулиці, в лісі, в кафе. На мої численні прохання відійти від мене і моїх дітей не реагують.
5. У твіттері і ЖЖ я систематично одержую погрози фізичної розправи.
6. В офіційних засобах масової інформації систематично моя діяльність представляється як проплачена заходом, що є нахабною брехнею. А сама я з’являюся в образі агента впливу заходу і ворога Росії.
7. Я веду громадську діяльність, безпосередньо зачіпає корупційні інтереси верховної влади, в т. ч. В. Путіна. Розумію, що ніяка поліція тут не допоможе.
Усіх вас прошу про наступне:
1. не вірте всій тій нісенітниці, яку поширюють про мене і не ведіться на провокації.
2. максимально широко поширте дану заяву.
Спасибі!

Успіх сиквела стрічкі «Подорож до центру Землі» підштовхнув компанію Warner Bros. До запуску третьої картіні серії. Займуться проектом всі ті ж люди – режисер Бред Пейтон и сценарист Брайан и Марк Ганни. Фільм планується війта на екрані Вже в 2014 году. Концепція залишилась Колишня: трівімірна сімейна пригода, засновалося на творах Жюля Верна.

З акторами Поки домовленості НЕ досягнуті. ЯКЩО, Наприклад, Джош Хатчерсон присутній в обох стрічках, то Дуейн Джонсон змінів в сіквелі Брендана Фрейзера, так Що однозначно сказаті, хто поверне в Третій фільм, Поки НЕ представляється можливости. Пейтон ставив фільм Замість Еріка Бревіга, Який відмовівся від продовження «ПОДОРОЖІ» заради «Ведмідь Йоги». Альо потім на внутрішню у третю картину обернутися продюсери Бо Флінн, Шарлотта Клей Хаггінс и Тріп Вінсон.

Пейтон, Який з дитинства є великим шанувальніком Верна, запевняє, Що нова картина буде однозначно масштабнішою и сільнішою и заснованою на міфології Французька фантаста, в тій годину Як Перші Дві картіні все ж кілька поверхнево інтерпретувалі Його тексти. Знятій режисером сіквел ВІН назвавши перезавантаження серії.

«Подорож 2: Таємнічій Острів» на Сейчас галі Продовжує хід на світовіх екраном, альо Вже зараз збори картіні склалі 270 мільйонів доларів проти 79-мільйонного бюджету.

Історія приватного життя однієї жінки і чотирьох її чоловіків. Головна героїня – неписьменна селянка, і дія фільму починається з її весілля в 1909 році, коли дівчину з убогої сім’ї взяли в багату, а кінчається в 1921 році Антоновський повстанням.

Я дуже хотіла подивитися це кіно. Ну, природно, завдяки бурхливому обговоренню в змі та рекламі. І батьки мої теж дуже хотіли. Ну, з тієї ж причини. Повела батьків в кіно. На денному сеансі не було жодного вільного місця. Я взагалі такого не пам’ятаю. Контингент – за 40. Такого я теж не пам’ятаю.
Ну а тепер кіно. А воно вельми і вельми неоднозначне. Цей фільм – яскрава протилежність радісним фільмам про будівництво соціалізму, які про колгоспи, БАМі і т.д. Тут теж перегин, я вважаю, але в іншу сторону. Тяжке враження, гнітюче … Доля цієї баби як би доля Росії – постійно під чиїмось гнітом, за чужою вказівкою, і якісь суки їй постійно попадаються по життю (((Мені чомусь дуже хочеться вірити, що все таки було не так …
Але, до речі, дуже грамотний хід показати комуністів не в найкращому вигляді напередодні виборів)))
Не можу рекомендувати до перегляду … Хоча, накуне виборів)))