пішов я тут в гугл, по дрібниці нарити, і винесло мене на форум Кураєва, в тему де Лічінич над православними знущається.
і добре так знущається.
ну це було раніше, щас він нагострив, але стежте який слог:

“Так що вас конкретно дратує в віруючих.

Наприклад, те, що я перерахував – носіння туди-сюди з “Масліцах”.
Сюсюкання – саме слово “маслице”. Слово-то яке, тошно аж.
Теж гарне слово “святинька”. “Іконочки”.
Лампадочка. Лампадочесенючечка …. чка … инька.

Але це все фігня.
А ось питання типу “не гріх робити анестезію? Мож, нехай покорячітся, богоугодні якось?”.
І інші питання та теми, що вказують на повне вже зубожіння в голові людського початку.

Просто мені здається, що воно часто, оскудевая, заміщається чимось зовсім не божественним, а навпаки.

Ну здається мені так. Сам от по собі помічаю – сатанію поступово, відморожуватися.
Все менше розумію прості человеской речі, і все менше задоволення від них.
Втрачаю останні крихти співчуття, розуміння, жалості.
Віри не додається, а фанатизму – так. Забобони як ніби насильно всмоктуються.
Адже знаю, і завжди знав, що ось це – дурість, марновірство, а все одно всмоктується поступово в голову. ”

Згадалося з приводу бажання потримати Лі за ніжку …

Шахтар і Потапич на пару лежали на підлозі, звісивши голови в сходовий проліт, і намагалися розібрати невиразні голоси на 1-му поверсі. Там Училка розмовляла з Бородою. А в мене по ногах зміями повзли знайомі мови холодного полум’я. Ах, ти-ж, Борода! Ну і сильний, чорт!

Борода нарешті пішов і Училка повернулася в кімнату. Вся якась скуйовджена і пошарпана.
– Так! Заняття скасовується. Зараз всі будемо медитувати з приводу “хто вони такі і чого їм від нас треба?”.
Гм, ще-б медитувати вміти. Ну гаразд – “доктор сказав в морг – значить в морг”. Як там говорили? “Розслабитися, не думати, що в голову прийде, то й гаразд”.
В голові чогось пошкворчало і виникла думки, типу:
Хто? – “Розведіть-група, війна за території, працюють не на себе. Скажіть спасибі, що не надіслали зондеркоманду і не зачистили нахрен”.
На кого працюють? – (Виразно так “Не твого, собачого розуму, справа”.
Гм?! Цікаво …
Було ще невиразне уявлення про зображення з якимись типу срібними клинами-списами, давлять на Гостей. Чортівня …
Потім Училка почала опитувати всіх за результатами медитації. Десь в той період і з’явилося виразне бажання потриматися за “сонечко” училка. Не, ну дурна адже якась хотєлка. Знову-таки поруч з нею на дивані з обох сторін інші тітки сидять. Що це я так підійду і буду їх зганяти незрозуміло чому, а потім ще й училка мацати? Фігня якась! Але бажання наростало і колупати всередині, завдаючи фізичний дискомфорт.
Коли настала черга розповідати – виклав як міг, що в голову стукнуло і доповів про бажання
– Дуже хочеться, чомусь, за сонечко тебе помацати.
– А давай, сідай!
Місце поступилися, плюхнувся на диван поруч і взявся долонями за тіло училка – на сонячне сплетіння і на спину навпроти. І тут-таки, дуже виразно, відчув, як по моєму тілу пройшла блаженна хвиля, змиваючи весь дискомфорт і несучи миттєве задоволення. Мені дуже чітко дали зрозуміти: “Правильно зробив, молодець! Ось цукерочка”.
Питається: Хто?
Хто був джерелом цього бажання?
Мозок-розум бути не міг. Його бажання адже фиксируемая і з’ясовні. А це відчувалося як щось “Міністерства внутрішніх справ”. Але тіло-то теж не могло бути джерелом. Яке діло моєму тілу, до “погріти інше тіло”? Ні найменшого сексуальним відтінком в тому бажанні не було.
Тоді хто?
“Вище Я”, “ангели” інша якась чортівня?
А може це Училка наводила бажання? Після бесіди з Бородою їй явно потрібна була підживлення. Борода її начебто-би “зливав” і “присоски” ставив.
Знову-таки: якщо це було від неї – було-чи це Усвідомлення, намір навіюванням або просто жагою заповнити енергію? Може у нас який зв’язок вже утворилася і я просто відчув її “голод”. Або це мої Провідники штовхали мене ногами, щоб допоміг?

І що це було з Лі? Таке-ж чітке бажання потриматися. Набагато слабкіше, ніж в той раз з училка. Але я і не пручався довго. Як відчув, усвідомив, так тільки трохи помешкал і став намацувати її ногу під простирадлом. А вона тут-таки ступню і підставила. Тобто вона чекала і хотіла. Просто хотіла або просила, вимагала?
Практично впевнений, що Лі людьми свідомо не маніпулює. Не той вона людина.
Просто-Чи я почувставовал її бажання чи мене “зверху” попросили допомогти?
Ехм, “я” – це, звичайно, матеріал мішок з м’ясом, кістками і невеликою кількістю тупих мізків. Або “я” таки трохи далі – наверх теж розказую? Принаймні я цього не відчуваю.

Так, ось так от відчувати і усвідомлювати що “це” є, але не бачити і не розуміти. Брести наосліп і напомацки – незатишно …

ЗИ: Нещодавно натрапив, що “Біле Братство” це не тільки психи навколо української “мадонни”, але й одна з назв Гімалайських Мудреців. Гості працювали на Гімалаї? Якось нам з ними, Гостями, не по дорозі …

Зрозуміло ніде і ніколи не було захоплення влади за допомогою виборів.
Все життя було так, що за допомогою виборів узаконює та ситуація, яка склалася у владі й суспільстві до виборів.

1) Взяти владу можна військовим переворотом, коли частина силовиків на боці опозиції і вона своїми силовими діями просто усуває колишню правлячу угруповання і ставить свою. Будь народні обурення, що вийшли на захист свого доброго царя – розстрілюються з танків. Пізніше виборами – закріплюється легітимність нової правлячої угруповання.
Приклад: військові перевороти протягом 20 століття в країнах Латинської Америки. Або військовий переворот у Чилі.
Або міг би Тухачевський змістити Сталіна в ході грамотної силової акції, спираючись на свої вірні йому військові сили? да міг би. Змістив би, а потім би всякі просталінською маніфестації трудящих розстріляв.

2) Взяти можна політичним переворотом, коли більша частина найближчого політичного оточення, найближчих соратників просто “звільняє” свого директора і ставить на його місце нового або створюють директорат з декількох. Думка “народу” при цьому ясна річ ніхто не питає. Його потім поставлять перед фактом, а той своїм голосуванням поставить свій підпис під доконаним фактом перевороту. Приклад: коли прибрали Сталіна, або коли потім зняли Хрущова або зречення Миколи 2. Хрущевци, до речі, потім неодноразово розганяли просталінською мітинги трудящих, не гребуючи розстрілів демонстрацій.

3) Взяти владу можна коли просто нету влади Коли правляча угруповання просто сама втратила весь свій авторитет в рез-ті кричущої некомпетентності, яка очевидна переважній більшості населення.
адже що таке влада?
Влада це здатність змушувати інших людей тобі коритися, слухатися тебе, виконувати твої установки. А ця здатність грунтується в кінцевому рахунку на довірі більшості, а не на багнетах. На багнетах (тюрмах, поліції) змушують коритися меншість, більшість не вийде
Приклад: повалення Тимчасового уряду.

А хто може взяти владу?
Про це як небудь потім!

Трапляються співробітники, які просто не в змозі робити деякі речі, прості й очевидні для переважної більшості інших людей.

Одне з найбільш незрозумілих для мене людських якостей з цієї серії – невміння перевіряти результат своєї роботи. Схоже, це зашито десь глибоко в генах, тому нічим іншим неможливо пояснити, наприклад, те, що талановитий програміст пише досить складний аналітичний модуль для 1С з купою можливостей, побудовою графіків, експортом та імпортом в інші додатки і не перевіряє роботу! - Все готово, шеф! – прибігає радісний. Я запускаю звіт по руху товарів в розрізі виробників – жопа! Видає помилку і висне. - Вибач, шеф! – Програміст тікає. Через п’ять хвилин він знову на порозі кабінету. - Зроблено! І ​​знову посмішка до вух. Запускаю цей звіт – гарніше й краще просто не буває. За кількістю і якістю привнесених можливостей видно, що писав його людина неординарна. Запускаю його ж в розрізі складів – жопа! Причому, ці дві кнопочки («Виробники» і «Склади») знаходяться ну просто одна під одною! Запитую, чому він сам не натискати їх все перед тим, як йти до мене – у відповідь тиша. В результаті звіт виявляється повністю робочим тільки після дванадцятого появи програміста в моєму кабінеті.

Повірте, я не перебільшую. Був у мене років п’ять тому саме такий програміст.

А зовсім недавно теж працював дуже нормальний хлопець. Не ледачий, недурний, порядна, дотепний – чого ще бажати? Одна біда – теж фізично не був здатний перевіряти результати своєї роботи. Після двадцятого листи з помилками, які він відправляв найважливішого закордонному партнеру, нам довелося розлучитися. Я був абсолютно впевнений, що вже він негайно піде кудись на зарплату рази в півтора більше – адже не всі ж начальники настільки нетерпимі до дрібним, в общем-то, помилок, як я. І ось нещодавно дізнався, що нову роботу він так і не може знайти. А минуло майже 2 місяці. Наймана квартира, грудна дитина, непрацююча дружина … Блін, скоро у мене комплекси на цьому грунті розвинуться! Хоча я і розумію, що моєї провини тут немає. Адже на співбесіді таку особливість людини вкрай важко обчислити навіть якщо даєш йому тестові завдання.

Пару років тому, після розлучення з крайнім чоловіком ми продовжували все ще працювати разом, тому що бізнес був спільний, і не просто разом, а разом з його нинішньою дружиною. Так, у нас були високі відносини у всіх сенсах цього слова. Природно, «нова» господиня офісу брала на роботу своїх подруг. Однією з таких подруг і була anutich. Негативно я її сприйняла. Виключно тому, що вона була з близького оточення нової дружини мого старого чоловіка. І довго я до неї не дуже добре ставилася.

Поки одного разу в довгому і холодному офісному коридорі ми з Анютою і не зустрілися. Розговорилися, до мого нереальному подив виявилося, що ми на одній хвилі і з нею шалено цікаво! Стали частіше виповзати серед нудних робочих буднів в місцеве кафе … Потім були суфійські кружляння … Потім фестиваль на Волзі, де я тільки заради Анютка зважилася спати в наметі і мені це страшенно сподобалося … Стільки спільного, скільки в мене було з нею, у мене не було ні з ким.

І чим ближче ми з нею сходилися, тим далі вони розходилися з другою дружиною мого другого чоловіка. Стався такий собі своєрідний обмін: я їй чоловіка, вона мені свою подругу. В кінці-кінців, обмін був завершений і ми з Анютіч звільнилися. І знаєте, мені пощастило, пощастило більше ніж їй. Пощастило по-справжньому! У мене дуже мало близьких людей, але самий близький – Аня.

Анюта! Я дуже рада, що ти є! Спасибі, що вислуховуєш мене, зносиш мої емоційні сплески, «заземляти», ну, ти знаєш, коли!, За те, що так вмієш мені вправити мозок, як інші і не вміють, за твої знання і терпіння. Бажаю життя цікавим і насиченим, зустріти партнера по хастлу і близької людини по життю, подорожей, кружляння, барабанів, людей креативних, квартири окремої і улюбленої справи.

Я не вмію підтримувати порядок, я захаращувати весь доступний простір з катастрофічною швидкістю. Завалювати всі горизонтальні поверхні сентиментальним мотлохом, або просто сміттям який під сентиментальний мотлох косить. Всякі пам’ятні дрібниці типу дивного каменя з прогулянки дворічної давнини, або сухого листя з минулої осені, зелену стрічку ось вона не пам’ятаю звідки і ще купу іграшок з кіндер сюрпризів і дуже цінних записок викидати шкода, а вибирати серед усього цього милого непотребу сигаретні пачки, обгортки від цукерок та інше сміття я просто не уявляю як. Про те що б пил витерти я взагалі мовчу.
Ось і живу я в берлогове, де треба старанно обходити і переступати валяються на підлозі коробки і хорьі іграшки, а іноді і самого тхора. Де що б дістати каструльку або чашку треба розібрати завал з різних кухонних і не дуже приблуд, а потім скласти їх назад, бажано так що б вони не вивалилися при наступному відкритті шафки.
Зате пам’ять дуже тренує. Я наприклад пам’ятаю де в мене що лежить, під якими завалами і в якому темному кутку.
Але все таки іноді мені так хочеться миле затишне житло, з букетами квітів, мереживними серветками і тематичними поличками.

настрій вибрано рендомно і з поточним не збігається

Оригінал узятий у eriklobakh в Пекло і Ізраїль Тільки зараз прочитав (а цей текст по сто разів передрукували, причому що найсмішніше (взагалі-то дуже сумне) – в т.ч. і православні люди).

Друзі, скільки можна жити в такому маразмі?! Пройшов по деяким Передрук цього поста в ті ЖЖ, які знаю (я говорю про ЖЖ православних людей, не атеїстів) – і там найчастіше передмову десь приблизно таке – “Так, Лопатников атеїст, але …”

А тепер цитую початок тексту старого русофобство маразматика:

“Щоб не було питань. Я атеїст. Я вважаю будь-яку релігію – мракобіссям, будь-яких попів – шахраями, будь віруючих – ідіотами. Точка …. Але, в мене є питання: от ви заступаєтесь за дівиць, які влаштували образливий для православних акт. .. ”

І далі він обрушується на дівиць із Pussi Riot “за їх блюзнірське поводження” і вимагає посадити їх на десять років без права листування. Тут: http://sl-lopatnikov.livejournal.com/671426.html

Гаразд, давайте не будемо обговорювати Pussi Riot. Навіть давайте не будемо обговорювати особистість “професора Лопатнікова” (який ніякий не професор, хоча сам так себе називає, а виїхав ще років двадцять тому спочатку в Ізраїль, а потім у США кандидат наук, сплять там і загажівать ЖЖ своїми текстами на підтримку Путіна і лає російське націоналістичний рух).

Але взагалі це не його перший текст у цьому дусі. Ще більша кількість передруків, В Т.Ч. У ПРАВОСЛАВНИХ ЖЖ-КОРИСТУВАЧІВ було в іншого тексту Лопатнікова, теж з громами і блискавками на адресу Pussi Riot, де були зокрема такі слова:

“І у мене особисто немає жодного сумніву, що Христос був римським агентом впливу як раз і покликаним знищити бореться проти проти римського ярма Юдею і, ймовірно, першим в історії шпигуном (перед Штірліцем і Путіним), який став культовим героєм.”

Тут: http://sl-lopatnikov.livejournal.com/673205.html

Я абсолютно спокійно, часто дружньо – ставлюся до атеїстів (якщо тільки вони ведуть себе культурно), не збираюся розводити суперечки на релігійні теми (ніколи цього не роблю) і т.д.

Сто разів вже писав-казав, що все, що пов’язано з Pussi Riot – і те, що вони зробили, і те, як їх переслідують і для чого – все це організовано Кремлем (ну недавно тільки написав про це великий текст, не буду повторюватися ). Тому можу зрозуміти – коли ці тексти Лопатнікова передруковують атеїсти з числа едінороссовскіх тролів.

Але як зрозуміти тих православних, які передруковують цю стару сволоту, нехай навіть з передмовою “Так, Лопатников атеїст, але …”. Який в дупу атеїст?!! Це ж брижжущій отруйною слиною русофобство кат (нехай це навіть просто від його старечого маразму). Ви очі протріть, нещасні! Ви що передруковують?!! Ви прив’язалися до нешкідливим дівицям з Pussi Riot – і заради свого дурного і антиправославного по суті злобстсвованія на їхню адресу – передруковують тексти НА ПОРЯДОК більше ненависницькі по відношенню до православ’я!

Хто не знав – ви от сходіть по посиланнях і подивіться (Лопатников гонорово розкриває всі повідомлення про посилання на свої пости) – скільки православних – І ЯКИХ! – Передрукували ці його пости!

Якщо Бог хоче покарати – він позбавляє розуму. Бідна наша Церква …

http://antizioni.livejournal.com/57807.html

Назустріч прийдешньому дню

antizioni

9 травня, 13:33

Напередодні відзначається завтра палестинськими арабами дня Накба і святкування євреями Дня незалежності мій добрий друг прислав мені посилання на обговорення подкасту Ноама Федерман (тм) про зазначеному дні. Мені, антисіоністи і атеїсти схотів теж висловитися на цю тему.

Перше враження “багато лапок”: “згідно календаря”, “так званий день незалежності” і.т.д. Дуже обережним, навіть стерильним намагається бути пан Федерман. Чи не заплямуватися б світської нечистотою сіоністського утворення. Мене не залишало відчуття, що якщо раптом буде до нього голос із небес, ака бат коль: “Ноам, Ноам, Бачив Я той народ, і ось народ твердошиїй він. А тепер покинь мене, і запалиться Мій гнів на них, і Я вигублю їх, і зроблю тебе правителем великим. Погублю держава оце і над новою державою правити будеш довіку “. Те Ноам відповість: Хай буде так, а якщо ні, витри мене з книги, яку ти написав. Важке враження.
У суперечці між народом і творцем Муса прийняв сторону народу. Ноам не зміг – інше лідерство.
Якби я жив по іншу сторону огорожі і бачив би себе тією ж частиною народу що і Федерман, мене не засмучувало б, що Меїр Вільнер був одним із підписантів Декларації про Незалежність. Незалежна держава це можливість народу обирати свій шлях. Ні, це не вибір правильного шляху, не позначення шляху, а саме оголошена можливість цей шлях вибирати. Поки, більшість перехресть історії єврейської держави пройдені так, як не подобається Федерману. Але можливість вибирати залишилася. І святковий алель теж подяку тому, хто цю можливість дав, а не ода народу, який цією можливістю користується. З цієї позиції, мені було б глибоко все одно, хто саме підписав декларацію про незалежність.
У самому дні незалежності, я бачив би “Моед”. Російське слово “свято” може заплутати, але “Моед”, це до деякої міри час звіту, час коли можна підвести якийсь підсумок і проаналізувати якусь роботу. Можливо мангал це не сама хороша опція, але на звіт я б прийшов. Перевірив би що зроблено і що не зроблено, щоб в майбутньому, колись можна було б і з мангалом відсвяткувати. А якщо Федерману захочеться взяти пост і читати “Авін Малкену” – теж варіант. Вибір складний. І можна тільки возблагодваріть Аллаха, в якого я не вірю, що це не мій вибір.

Ну а тим моїм френдам які святкують, тужать або якось ще відзначають: з святом свободи вас. І хай у вас вийде користуватися їй, щоб вам не було соромно за те, що вона у вас є. Нехай у вас і у нас будуть вожді, які в суперечках будуть пам’ятати про народ, а не про владу. Тоді дивись і світ у нас буде. І Федерману буде не соромно.
Хотілося б, щоб і у мене був такий-сякий день незалежності (хоча Федерману це точно не сподобається), але це вже інша історія.

Ветеринарна клініка – це не тільки лікування тварин. Дуже часто тварина перед своєю цілком природною смертю починає відчувати страшні муки. Видно, як йому тяжко, як поступово життя в ньому згасає .. у мене так було з чудовим щурів Кузею – це був мій друг на протязі 3 років, хоча спочатку він жив ​​у моїх друзів … потім він оселився у мене та так і залишився. Ці три роки були чудовими … і коли я зрозумів, що він скоро помре, було боляче. Але я бачив, як він перестав бігати, як він слабшав, тремтів, як перестав доглядати за собою і чиститися .. тоді я відвіз його у ветеринарну клініку, де мені сказали, що це старість. І звичайно, вона не лікується. Так що я думаю, якщо вам потрібно усипляння кішок чи інших тварин, то краще варто це зробити в професійній клініці, де тварина не буде відчувати муки і біль. Раджу вам довіряти їм так само і лікування кішок, собак і іншої живності – не економте на здоров’ї тих, за кого ви у відповіді. Краще запитати у лікаря, дати оглянути тварину і переконатися в діагнозі, ніж ось так самим вирішувати.

Головний тренер олімпійської збірної Великобританії Стюарт Пірс вважає невірним рішення Футбольної Асоціації Англії не допустити до участі в Іграх-2012 спортсменів, які виступали у складі національної команди на чемпіонаті Європи.

“У кожному турнірі повинні грати найкращі атлети країни. Це потрібно не тільки тренеру, але і самим футболістам для отримання змагального досвіду”, – цитує фахівця британське видання “Гардіан”.

Пірс вважає, що Асоціації варто було б дозволити йому відбирати склад з тих футболістів, які, на його думку, зможуть підсилити команду. Тренер британців не відмовився б покликати до складу таких гравців, як Тео Уолкотт, Алекс Окслейд-Чемберлен, Енді Керролл, Денні Уелбек і Джордан Хендерсон.Прі цьому, у складі іспанської збірної виступлять три учасники ЧЄ-2012 – Хаві Мартінес, Жорді Альба і Хуан Мата.

Капітаном господарів олімпійського турніру буде півзахисник “Манчестер Юнайтед” Райан Гіггз. 38-річний валлієць увійшов до числа трьох гравців старше 23 років, які за правилами можуть бути включені до складу на Ігри. На домашній Олімпіаді також виступлять 32-річний валлійський нападаючий “Ліверпуля” Крейг Белламі і 24-річний англійський захисник “Манчестер сіті” Майка Річардс.

Раніше в остаточну заявку збірної Великобританії не потрапив півзахисник американського “Лос-Анджелес Гелаксі” Девід Бекхем. За словами Пірса, його не влаштувало фізичний стан 37-річного спортсмена.

Олімпійський футбольний турнір пройде в Лондоні з 25 липня по 11 серпня.

Джерело