І крім того, тепер в Міноборони зовсім не виключають, що, можливо, це буде і не Mistral. Міністерство оборони, не приховує розташування до французького вертольотоносця Mistral, фактично відмовився від ідеї його безальтернативній покупки, щоб розглянути аналогічні пропозиції.

Сталося це через те, що об’єднана суднобудівна корпорація під керівництвом Ігоря Сечіна домоглася від Міноборони відкритого тендера із закупівлі вертольотоносця, причому серед кандидатів виступлять не тільки закордонні, але й вітчизняні верфі.

Іспанська BPE (корабель проекції сили стратегічного призначення) Juan Carlos I більше і вместительнее французької. Крім того, Juan Carlos I одного разу вже здобув перемогу над Mistral на море. Це було в 2007 році на єдиному міжнародному конкурсі, проведеному ВМФ Австралії.

Крім того, повідомлялося про переговори з Нідерландами про покупку корабля Johan de Witt. Міністр оборони РФ Анатолій Сердюков направляв навіть делегацію на голландські верфі Damen.

Пізніше стало відомо також про третій альтернативному варіанті – південнокорейському кораблі Dokdo за 650 млн євро. Саме це судно рекомендував Міноборони ОСК на чолі з Романом Троценко. У листі міністрові оборони РФ Анатолію Сердюкову президент ОСК зазначив, що його корпорація може придбати у концерну Daewoo Shipbuilding & Marine Engineering (DSME) ліцензію на будівництво Dokdo на російській верфі. Як стало відомо, ОСК підписала з DSME угоду про створення СП.

Пару слів про Mistral. Це універсальний десантний корабель (УДК), який поєднує функції вертольотоносця і корабля-дока з дальністю плавання 32 тис. км. «Містраль» здатний прийняти на борт десант чисельністю до 450 чоловік, а в короткочасному режимі до 900 чоловік. До цього слід додати 16 вертольотів, з яких шість можуть одночасно розміщуватися на злітній палубі, чотири легких десантних катера або два десантних катери на повітряній подушці, а також більше 40 танків.