Це мана! Тепер вони будуть мене переслідувати всюди. Або весь світ вирішив святкувати разом з нами?
О, Боже! Чи можна було “придумати” ще більш банальний і примітивний штамп, ніж ці – перше, що приходить на розум тупому, що вирішив щось зліпити на тему “свято” – повітряні кульки, змії, стрічки …

Ну що? – Зберемо цю колекцію в допомогу і на підтримку нашим горе-гір-дізігнерам? Буде їм виправдання – мовляв, дивіться, не одні ви такі примітивні – весь цивілізований світ на цих кульках-зміях-міхурах вже років двадцять по святах літає!
Молодці іркутяне! Правильно! – Навіщо оригінальничати і від натовпу відбиватися!?

***
Ось я не полінувався – аж 10 хвилин витратив – в інтернеті зібрав:

і т. д. …

***
І ОСЬ ЦЕ Є РІВЕНЬ 350-річну історію Іркутськ?????????????????????????

Ви дійсно так вважаєте, Віктор Іванович, Людмила Іванівна, Ігор Анатолійович, Євгеній Юрійович?!
Ви справді вважаєте, що саме це прославить нас і вас, і таким запам’ятається наше місто і наш ювілей нашим гостям, нашим дітям, які довго будуть згадувати це свято тільки по цим зміям!!
(90% інформації і вражень – це зір, візуальні враження!)

В одній з доповідей А.А. Коростельової (мова йде про фатальні невдачі в перекладі комунікативної складової діалогів) зустрічається цікаве зауваження (при цьому Ганна Олександрівна посилається на ціле дослідження своєї старшої наставниці, присвячене двом згаданим междометиям в російській мові):

Другим «збоєм» на комунікативному рівні виявляється переклад англійського God як боже (бажання дистанціюватися від небенефактівной ситуації). Оскільки мова йде про загибель брата Лілі, російським глядачем тут підсвідомо очікується господи, маркується включеність об’єкта мови в особисту сферу мовця.

І то правда: вигук боже працює як видаляє, що виключає (символічна / несвідома молитва про позбавлення від чогось), вигук господи працює як наближає, що включає (символічна / несвідома молитва про спасіння чогось).

Навіть у майже ідентичних, здавалося б, конструкціях відтінки будуть різні:

Боже, та що ж це таке! (Боже, збав мене від цього – акцент на відштовхуванні від поганого).

Господи, та що ж це таке! (Господи, спаси мене і всіх / все поруч зі мною від поганого – акцент на стражданні й жалі, на жалості до себе і до близького).

Я тут на конференції спічрайтерів (напишу пізніше, як воно все відмінно пройшло) дізнався про якийсь неофіційному світовому рейтингу книг по презентаціях. Загадково звучить, так? Виявилося все жахливо просто. Рейтинг цей виглядає по пошуковій видачі на сайті Amazon.com за словом «presentations». Так от, як тільки я про це згадав, я тут же дізнався, що моя книга там зараз на 16-му місці (пруфлінк для історії). Це самий низ першої сторінки.

Звичайно, не все що там у видачі – книги і деякі книги там по два рази. Якщо це взяти до уваги, то я на 12-му місці. Мені здається, це дуже непогано. Мабуть, навіть немає. Це не непогано. Це офигеть як круто. Звичайно, грає роль фактор новизни, але навіть з урахуванням цього офигеть круто. Книг-то по презентаціях страшенно багато. Ненсі мені нещодавно сказала, що моя книга входить в її топ 3. Але вона сама написала кілька книг і я так розумію всі книги Гарра вона вважає за одну. Але приватна думка Ненсі – це одне. А думка пошукового алгоритму Амазону – зовсім інше.

Ще раз, величезне прохання до всіх, хто читав. Напишіть будь ласка рецензію або якщо лінь (я це дуже розумію), просто лайкніте. Мені це дуже сильно допоможе. Спасибо заранее.

PS Видавництво прислало нарешті російський переклад. В цілому непогано, але потребує доопрацювання напилком. Звичайно, буде ще літературний редактор, але мені здається, що в перекладі просто не все зрозуміло і літредактор не впорається. Редагую сам. Жахливо, жахливо смішно читати себе самого в перекладі. Ніколи б так не написав російською.

Чесно скажу не вчитувався в тему. Але спостерігав постікі, що нібито Путін (або Медвепут) оголосив про своє повернення на 12 років і блогери моторошно занегодовалі. Закликали їхати з країни, що тут ловити нічого, буде тільки гірше і т.п..

Тепер бачу, Медведєв для якоїсь преси заявляє, що ніхто нічого подібного не оголошував. Що кожна політична сила може програти. Що вибори народні і т.п.

Уявляю, як скуленіе в інтернеті порадувало Путіна.

Народ зробив обмовку за Фрейдом як би.
Путін дав натяк на те, що народ – чмо. А народ як би підтвердив.

Чому? Уявіть, що я раптом заявив, що стану президентом, що це вже вирішено. Смішно? Чому? Тому що я говорю про те, на що не маю права? Так.

І точно також народ повинен був посміятися над витівкою Медвепута, якби він був адекватним народом. Але вони стали скиглити як чмошнікі. Підтвердивши всі найгірші здогадки щодо них.

Кілька років тому я дивилася фільм, де звучав приблизно такий діалог:

Він: ти яке морозиво більше любиш? Ванільне або шоколадне?
Вона: шоколадне.
Він: тоді чому ти спочатку їж ванільне?
Вона: тому що хочу залишити найсмачніше наостанок.
Він: а якщо раптом зараз почнеться атомна війна чи впаде астероїд, адже ти втратиш більшого задоволення. Тоді навіщо відкладати на “потім”?

… Люди так часто планують своє життя набагато років вперед, відмовляючи собі в мріях, які цілком здійсненні сьогодні. Але ж дійсно ніхто не скаже, що буде завтра. Навіть через хвилину. Ми можемо тільки припускати, не більше. І все одно, спочатку ванільний кульку, а потім улюблений шоколадний. Тих, хто чинить навпаки, вважають недалекоглядними ідіотами. І я, судячи з усього, в більшості випадків ставлюся до їхнього числа.

… Загалом, якщо хто знає звідки діалог, черкніте в коментарі, пор фавор.

Сьогодні мені приснилося, ніби я складаю маршрут своєї поїздки по північ і схід Франції. Ах, якби! .. Однак сміх сміхом, але відпустка вже не за горами, а значить, потрібно визначатися з маршрутом по Великобританії, щоб купити залізничні квитки за мінімальними тарифами.
Оскільки у 2006 році ми перетнули острів практично цілком з півдня на північ (від курортного Брайтона до Форт-Вільяма в гірській Шотландії), є ідея на цей раз підкорити вісь схід-захід. Скажімо, за східну точку прийняти Дувр, а за західну – Уельс і, можливо Корнуолл. (Північна Ірландія, боюся, проб’є в відпускному бюджеті занадто велику пролом.) Погортав я путівник The National Geographic Traveler і зайвий раз усвідомив його малопридатним.
А тому хочу запитати у знавців Уельсу і Корнуолл. Що, по-вашому, там варто відвідати? Треба врахувати, що їздити ми будемо, мабуть, з сім’єю з дітьми (причому одна дитина дуже малий) і за допомогою громадського транспорту, маючи в якості бази Лондон. Можливо навіть, що на заході доведеться обмежитися або одним Уельсом, або одним Корнуолл. Та й не хочеться закладати на цей тріп більше п’яти днів на початку червня, решта хочу приберегти на Лондон і його найближчі околиці.
Я, відверто кажучи, марю про пейзажах Сноудонія та гордій Карнарвон. Але тут же встає питання транспортної доступності і готелів. Іншими словами, буду радий корисним радам.

Оголошено склад нового уряду.
Несподівано – купа позитивних новин, навіть не знаю, з якою почати.

Микола Нікіфоров, призначений міністром зв’язку – це взагалі з області фантастики. Я на протязі всієї останнього тижня чув слух про його майбутнє призначення, але вірити відмовлявся до того самого моменту, доки Путін не назвав його прізвище. Нікіфоров – та людина, яка в серпні 2010 року піднімав в Казані LTE зі швидкістю до 80Мбіт / с (правда, його попередник пристукнув мережу в той же день). Людина, автоматизованих держпослуги в Татарстані до рівня, про який в Москві довго ще не зможуть мріяти. При цьому абсолютно ніякого «кооперативу Озеро» за плечима, хлопець з Казані тридцяти років від роду, в уряд РТ прийшов з Інтернету. По суті справи, перший кадровий інтернетчик, що став федеральним міністром. Подивимося, як у нього складуться відносини зі спецслужбами, для яких тема мінзв’язку – профільна, оскільки саме по лінії цього міністерства санкціонується всі підслуховування, підглядання, закриття неугодних сайтів і ідіотське ліцензування у сфері Інтернету.

Ну, і відставка Голікової – це, звичайно, давно назріле вимога часу. Гіршого міністра російське охорону здоров’я на моїй пам’яті не знало. Нічого не можу сказати про змінниця, але важко собі уявити друге таке чудовисько, як Голікова. Кажуть, в одну вирву снаряд двічі не падає. Хоча воронці під назвою «російське охорону здоров’я» після Голікової вже, напевно, ніякої снаряд не страшний: руйнувати там вже практично нічого.

Відставка Сечіна – однієї личина менше, але думаю, що апаратна міць цього джентльмена визначається близькістю до тіла нацлідером, а не формальними посадами.

Про відхід Фурсенка, Нургалієва, Шматко, Левітіна і Скринник, напевно, ніхто не заплаче. До того ж невідомо поки, де всі ці персонажі спливуть.

Трохи шкода Авдєєва та Набіулліну. І, до речі, за долею колишнього міністра зв’язку Щеголева я буду стежити, тому що він за роки правління ніякої гидоти Інтернету не зробив, а для федерального російського міністра це вже немало.

Призначення Мединського міністром культури – це, звичайно, за межею добра і зла. З тим же успіхом можна було б призначити туди Малкіна або Овечкіна. Втім, відверто декоративний характер цього відомства не дозволяє всерйоз обговорювати можливі зміни у зв’язку з новим персонажем у цьому кріслі. Слава Богу, значна частина дійсно важливих рішень, пов’язаних з держпідтримкою культури, а також з її знищенням, знаходиться у нас в компетенції муніципалів, а основна частина реальної підтримки виходить з комерційного сектору.

Про Дворковича нічого не пишу тому, що фронт його робіт поки невідомий. Я взагалі не дуже розумію інститут віце-прем’єрства і ступінь його впливу на що б то не було.

А сама сумна новина – що від нашого нинішнього глави уряду нічого не залежало навіть тоді, коли він сидів у президентському кріслі, в одній руці затиснувши iPad, а в іншій – ядерний чемоданчик. Сьогодні тим більше немає причин чекати, що якісь важливі стратегічні рішення будуть прийматися в уряді, а не в «Озері».

Update: спасибі всім, хто вніс ясність про Шойгу, я якось пропустив його призначення в МО.

Повернувся з   Москви з   того самого мітингу на Чистопрудному бульварі. Фотограф я Косоруков особливо   в темний час доби, тому   картинок не буде. Людей було   дійсно   дуже багато, вже до початку заходу   в 19.00 число   присутніх виражалося   чотиризначним числом. Поліція, зрозуміло зробила все, щоб ускладнити    доступ   на мітинг.   Працювали всього   три рамки металошукача, внаслідок чого   утворилася   чергу   і тиснява. Багато хто взагалі не стали заходити в “периметр”, з’юрмившись   уздовж огорожі скверу. Водіям трамваїв доводилося сигналити, щоб проїхати. (Хоча, бути   може,   так вони виражали   свою   підтримку мітингувальникам).

За моїм враженням, найпопулярнішим   на мітингу був   гасло   “Росія без   Путіна “. Брали участь представники   Солідарності, Націонал-Демократичного   Альянсу, Російського   Громадянського   Союзу та   інших   організацій.   “Системні” партії запрошення   взяти участь в акції   очікувано   проігнорували.

Поїхав я трохи раніше закінчення заходу (протест   протестом, а розклад електричок ніхто   не відміняв), тому про похід на ЦВК дізнався   з   блогів тільки   по   приїзду додому.

а на смачненьке у нас чай, хліб, мед та олія
а хто сказав що мед це не смачненьке? я от дуже люблю мед.

але це я так … передмову.

Насправді з дівчатками з кожним днем ​​і навіть з кожною годиною все важче.
Тепер і у Ганни вимальовується режим. Але його збиває Віка. Я в свою чергу, як можу коригую Ані режим.
А саме:
виходимо гуляти в той час, коли я розумію, що булочка вже хоче спать.Она спить в колясці, а Віка грає. АЛЕ! булка любить затишок, комфорт, підодіяльники і наволочки) а не всякі там коляски І тому будинку вона спить 3:00, а на вулиці вона спить 1:00. Ну стелю 1,5 години.

Один раз я її поклала, з Вікою і радіоняня спустилася вниз у двір. Поки Віка грала. Ганна спокійно спала. Як тільки ми почули Аннушкін звуки, ми тут же з Вікою піднялися наверх. Але я так більше не хочу робити.

Чому я так не хочу робити писати не буду. Скажу просто, що в мене багата фантазія

Сьогодні я замовила блок пачок LOVE IS …

пішла значить я оплачувати цю справу в ощадбанку
Моя Лоховскі карта не переводить платежі он-лайн тому я поперлися з двома ангеликами в ощадбанк.

Зайшла взяла номерок. Стоїмо.
У натовпі (чоловік 15, напевно) усі одностайно запропонували пройти без черги.
-Спасибі, я поки постою. Начебто вони мовчать (малося на увазі діти)
-Дівчина, проходьте проходите!

Загалом, пройшла поза чергою.

Але як раз буквально днями в топіку Апреляль обговорювалося цей момент … Пропуск позачергово. Що ж, тепер я знаю хто б мене пропустив, а хто б не пропустив

Загалом, я 2 рази сказала
-Велике вам всім спасибі! і видалити.
Щоб не затримувати чергу. У касирки не було 55 рублів здачі, їй треба було розміняти.
Я сказала, щоб вона мені дала 2 квиточка лотерейних.

Я взяла їх і пішла в бік будинку.
біля будинку я виявила, що виграла 55 рублів

НЕ знаю тепер чи дадуть мені завтра виграш) Адже виграш швидше за все потрібно отримувати моментально ….

Але ви знаєте що найцікавіше? Що я ЗНАЛА, що я виграв.

ПІСЛЯ ГАННИ у мене якийсь дар ясновидіння в мені відкрився.

Загалом, Вікуся у дворі трохи пограла, потім ми піднялися додому.
Додому ми піднімаємося довго, нудно і наполегливо.
Час від часу Віка не розуміє чому ми йдемо все далі і далі … Ось адже квартира є і на перший, і на другому і навіть на 3ем поверсі))))
Вона навіть стукає у двері до наших сусідів

Сьогодні нам лагодили покрівлю, міняли труби (водостоки), поміняли скло в під’їзді, у віконцях.

Це я накляузнічала в адміністрацію міста, потім в адміністрацію району
Тепер ось виконують всі.

Ще обіцяли грошей за те, що ми за свій рахунок натягнули стелі. Але це я думаю відбудеться не раніше 15 грудня ….

Ну що ж чекаємо.

А тепер найцікавіше.

Цими жуйками 2 організатора займаються.
Я замовила у однієї, а оплатила інший.
Тепер в підсумку я можливо взагалі залишуся без жуйки ))))

завтра буде видно. Але думаю розрулити.

Знайшла у себе книгу

рекомендую.
Дуже прості (і по приготуванню і за складом) страви, але дуже смачні.

Наприклад:
Салат з вродою квасолі з огірком:
300 р. червоної консервованої квасолі, 3 свіжих огірка, 2 ст. л. р \ м, зелень кропу, спеції.
Огірки нарізати скибочками ну і далі самі розумієте …
Дійсно просто і смачно.

Книга недорога, моя коштує 135 руб.
Але економить вона явно більше ніж 135 руб
Так що, ось вам ще одна ідея в скарбничку економії на продуктах

І все ж до сих пір не розумію як можна витрачати 30.000 руб на їжу ))))

Вівторок. Взагалі, Лувр я запланував на середу, оскільки в середу квитки після 6 дешевше. Але вийшовши з навчання побачив, що погода сьогодні не радує, на відміну від попередніх двох днів, тому вирішив поїхати в Лувр сьогодні. Скориставшись найсучаснішою гілкою найсучаснішого метро доїхав до потрібної станції.

Прийшов до Лувру. Лувр е. ферм ле Марді. Якось так. Закритий по вівторках, коротше. Ну йо, ну дівчатка, ну! А адже дивився розклад … Косяк, однако. Час – початок 7, раптом різко стало темно і пізно, а я ясно в своїй голові побачив, як чітке планування днів стала валитися. Відійшов до річки, опустив у карту і вирішив – час усього лише 7, до 11 ще 4 години, нічого не втрачено. І вирішив, що дійду до Нотр-Даму, раз пішла така п’янка.

Ну, дійшов. Тисяча часу було витрачено на зйомку різного по дорозі до острова Сіте.



Подивившись на СПБМ, ну ти понел, вирішив, що, собсно, час все ще дитяче і чому б ні? Йдемо далі. Повз білого яблука місяця, повз червоного яблука заходу Сорбони, повз Люксембурзького парку, повз якогось великого будинку, повз якогось кафе … До речі, завжди хотів спробувати кальвадосу. А то у Ремарка всі жеруть гуляш і п’ють кальвадос, а я не пробував. Спробував, коротше. Мені сподобалося. Так от, ми на місці. 200 метрів. – “Ви – студент?” – “Нууу, йес, йес, але я донт хев картку студента …” – “Ох, окей, 7 євро пліз”. (Час, між іншим, близько половини десятого вже – а все працює.) 40 секунд, я нагорі. Засклена панорамна площадка. На вході фотографують, щоб потім зробити бидлоколлажік: ти на тлі нічної Ейфелевої вежі. І потім це все надрукувати і продати тобі. Засклені панорамні площадки – це не круто, де тут вихід на дах? 201, 202, 204 метри.

ІІІІІХХХХХАААААААААА!!

Маленька будочка зі доглядачкою, темна вертолітний майданчик, більше 200 метрів над Парижем, вітер такий, що камеру на штативі постійно трясе, а деколи посто здуває і доводиться ловити падаючий штатив. 4 кілограми – як цегла – здуває нафіг. Зйомка з витримкою стає можлива в рідкісні перерви в декілька секунд, коли вітер стихає. Я провів нагорі близько 40 хвилин, протягом яких мені випало близько 10-15 можливостей щось зняти при мінімальній трясці в перерви між поривами вітру в 5 секунд.

При тому, що внизу мені звичайно було жарко, тут мене продуло наскрізь, і я пішов грітися всередину.
40 секунд, 200 метрів, знову безвітря, тепло і в цілому добре. Метро, ​​вокзал, електричка, готель.