А насправді … я ж не хлопчик-Бананан, і мою Ялту не покривали снігу. Лише тільки дахи будинків з канатної дороги точь-в точь такі ж як в “Ассе”. І коли пливеш над ними під “Місто золотий” БГ, то може з’явитися молода Тетяна Друбич.
Тут люди в шортах несуть собі ялинку на новий рік, +15, а у всьому місті не знайти бенгальських вогнів. Якось все незграбно!
-Я в маршрутку з Януковичем не сяду! – Упирався я, але тут все маршрутки з Януковичем, а прекрасний Гурзуф по саме море накритий банером “Я за Сергiй Тiгiпко!”. І лише якийсь гурзуфец обклеїв вуличну стіну “Мона Лізою” і “Сікстинської Мадонною” … приємне місто!
На передньому сидінні ялтинської маршрутки сиділа Ванга, і через неї все передавали гроші на проїзд. Захотілося дати 1 гривню і перевірити – помітить чи ні недосдачу.
На вершині Ай-Петрі на нас відразу ж набігли кримські татари.Предлагалі придбати табун.Мне ж було потрібно, як завжди, поні.
-Мовчи! а то вони зараз і його дістануть! – і відмовившись від усіх парнокопитних, ми пошагала крізь туман, сніг і дощ до першого повороту, де мені відморозило права півкуля особи, і лише це змусило повернутися …