Власне, чо. Начебто все вирішилося і я таки, знехтувавши негаразди і масово навалюються на мене на початку жовтня справи, вирішив таки поїхати на запрошення посольства Білорусії в цю братську республіку. На недельку. Подивитися на досягнення великодержавної білоруської економіки. І сходити в Мінську в “Макдональдс”, якщо він там є.
Взагалі, я вам чесно скажу, бувають ситуації, коли ти людину не бачив і навіть чув в телефоні всього кілька секунд, а в тебе до нього вже крайня ступінь розташування. Так у мене вийшло з прес-секретарем посольства РБ в Мозгве.
– Здрастуйте, Василь Михайлович, – з непередавано прекрасним білоруським говором сказав мені одного разу мій телефон SonyEricsson k750i. З вами говорить … …, Прес-секретар посольства Республіки Білорусь. Ми з вами не знайомі, але, думаю, 3-го жовтня вже познайомимося. Наша програма … Виїзд о 21.30 на поїзді Москва – Гомель з Білоруського вокзалу … А протягом всього дня ми будемо вас чекати в посольстві.
– Чо, прям в посольстві?, – Я, звичайно, хуйню сказав у відповідь (в сенсі, чо такого, що в посольстві? Що ми, в посольствах не були? В молдавському он навіть жив один раз), але я трохи розгубився, чесно скажу.
– Ну так, – бадьоро і навіть якось здивовано сказав телефон, – Що нам, в перший раз, чи що? Приїжджайте, ми вам тут і чарку наллємо, і закусити дамо, і … Ось тут я на себе вже два тижні сильно злюся, бо не запам’ятав якийсь просто чудовий словесний оборот, який йшов слідом за чаркою і закусити. Але позначав він щось типу того, що я зазвичай позначають фразою “цигани і ведмеді”.
Ось рівно в цей момент я зрозумів, що я сделваю все, що звільнити собі тиждень часу і поїхати на весь тиждень в посольство в братську республіку.
Програма у нас така досить забавна. Третя вранці я в Москві, як я вже писав. Якщо комусь потрібен – можемо і по чарці побачитися днем. Увечері їдемо на поїзді в Гомель, де і проводимо наступні 2 дні (з виїздом у місто з поетичною назвою Жлобин, а також в м. Хойники з відвідуванням ЧУП (ЧУП?) “Поліські сири”). 6-го ввечері ми в Мінську і це реально едінственинй вечір, коли я зможу по Мінську хоча б прогулятися. Вранці 7-го прес-конференція з головою держави, ввечері 7-го чемодан-вокзал-Москва.
Скажіть мені, о, шановні френди, в Мінську увечері пару годин на що витратити? Реально всього пару годин, реально вже досить пізно ввечері (після 20.00). Реально без фанатизму, а то вранці на президента дихати.
Дякуємо.
АПД
І так, де у них там сабж? Дуже хочеться на Алесю подивитися.