Свого часу я працював прес-секретарем у одного уральського олігарха. Вів, так би мовити, інформаційні війни. Здобув дві перемоги: спірні акції олігарху вдалося продати значно дорожче, ніж за них давали спочатку; ну і самого олігарха в смях навіть без фінансового підживлення почали кликати “авторитетним підприємцем”, а не просто “авторитетом”. А потім і слово “авторитетний” кудись поділося – просто “підприємець”, “промисловець”, знову ж таки “олігарх” …
І ось читаю в журналі з тюремним назвою “Сеанс” як би відгук на як би фільм “ПираМММида”, і щось таке знайоме вловлюю. Дізнаюся брата Колю *.

Ця історія в тому числі і про те, що селф-мейд підприємець по натурі своїй, як би не ощасливлював він обивателя, дратує всіх і вся.
Здавалося б, ці селф-мейд – головні актори, перетворювачі життя, якщо не на «федеральному» рівні, то хоча б у своїх областях, губернських містах і селах. Однак публіці вони не милі. Їй подавай маленької людини. Тим більш несподівана, що під кінець двадцятого пострадянського року Ельдар Салаватов зняв російського «Стоїка», «Фінансист», «Соціальну мережу» та «Уолл-стріт» в одному флаконі: байопік про Сергія Мавроді з лякаючою назвою «ПираМММида».
Якщо відмахнутися від нагнітається відеорядом і музикою інфернальності Мамонтова, виходить, що герой «ПіраМММіда» – людина з покоління перших кооператорів (рівно таким був його прототип Мавроді). Він хоче свободи від всіх і вся і здобуває цю свободу, користуючись інструментами ринку.
Але в підсумку бажання бути вільним його сліпить і губить.

Тобто Мавроді – це селфмейдмен і борець за свободу, а не банальний шахрай, опікуваний чекістами, як ми помилково вважали.

Як цікаво.
Фільм чудовий повинен бути, це я з трейлера ще зрозумів. Там коротше зловісні чекісти пропонують Пантелеймоничу щось близько 800 мільярдів доларів, а він такий героїчним голосом Серебрякова каже: Я РОСІЄЮ не торгую.

Уражаються.
______________________

* Автор – старший редактор проекту “Слон” **, протягом невеликого тексту пару раз встигає ненав’язливо прорекламувати інші свої проекти:

Коли я писав у Forbes про стартаперам федерального масштабу, то питав своїх героїв (всього близько п’ятдесяти осіб) про те, що для них важливіше за все …
Нещодавно у мене вийшла книга «Бог без машини: Історії двадцяти божевільних, що зробили в Росії бізнес з нуля» …

** “Слон” – проект Леоніда Бершидський, підприємця типу Мавроді, тільки подрібніше.