Городяни ще можуть відстояти Індустріальний технікум і завод Бодалева
Зухвала знищення владою будівлі правління «Іжстальзавода» має бути сприйнято активною частиною городян, захисниками цінностей, пов’язаних з історією Іжевська, як гіркий, але важливий урок. Особливо важливий тому, що плани погрому історичної частини набережної, які вже озвучували керівники республіки і міста, йдуть далі. Під загрозою негайного знесення виявилися будівлі Індустріального технікуму та пиво-медоварні заводу Бодалева, які, на думку президента Волкова і прем’єра Піткевіча, «дешевше знести, аніж ремонтувати».
Перше, що ми повинні зробити, це залишити надії на «добру волю» влади, до яких ще можна «достукатися» і яким нібито ще щось можна пояснити. Побудований в республіці політичний авторитарний режим на чолі з Волковим, який іноді сором’язливо називають «вертикаллю влади», далекий від «освіченого абсолютизму». Ми, переконаний, маємо сьогодні справу з владою номенклатури, цинічно переслідує свої корисливі інтереси під прикриттям офіційно декларованих суспільних цілей. Ні раціональні, ні моральні аргументи на цю систему подіяти не здатні. Наш супротивник, по суті, розуміє тільки один аргумент – загрозу для свого власного добробуту та своєї влади. І створити цю загрозу може тільки сильний громадський рух на захист Іжевська.
Другий урок, який слід витягти з того, що сталося, – констатація того факту, що більшість іжевчан виявилися байдужими до руйнування історичного об’єкта. Так, є негативне ставлення серед фахівців – архітекторів, істориків, краєзнавців, заводських інженерно-технічних працівників, частини журналістів. Активне обговорення в Інтернеті і репліки перехожих, які спостерігали руйнування будівлі, свідчать, що є свідома частина городян, яка негативно ставиться до цього вандалізму. Але ніякого подібності масового протесту не спостерігалося.
Це означає, що, по-перше, треба спробувати максимально об’єднати всіх активних супротивників подальших погромів. Захист історичної спадщини від свавілля влади є справою общегражданским – тут є місце прихильникам і лівих, і право-консервативних, і ліберальних поглядів. Тому, до речі, слід скорегувати тенденцію поділу пам’яток на «дореволюційні» і «комуністичні». Той же Індустріальний технікум, побудований в центральній частині колишнього Бодалевского заводу, наприклад, має передусім ставлення до радянської епохи, до її історії та досягненням.
По-друге, потрібна наступальна агітаційна робота. Для багатьох городян знесене будівлю заводоуправління – це, дійсно, лише готель «Маяк» із сумнівною репутацією з 90-х років. Не можна також і просто ігнорувати аргументи прихильників знесення, які відносяться до іншої області – до рішення, наприклад, транспортних проблем Іжевська.
У зв’язку з цим спробую дуже коротко позначити можливі лінії нашої аргументації в основних аспектах дискусії.
Архітектурно-історичний аспект. Обгрунтування архітектурної та культурно-історичної цінності знесеної будівлі дано, зокрема, в роботах Євгена Шумилова та Ігоря Кобзєва – в рамках даної статті немає можливості їх відтворити. Зазначу лише, що аргументи деяких депутатів і глави міста Віктора Балакіна, що в будівлі нібито зовсім недавно розташовувався бордель і це нібито перекреслює культурну цінність об’єкта, – абсурдні і просто не піддаються раціональній критиці. Крім того, відомо, що власник будівлі офіційно пропонував главі Адміністрації м. Іжевська створити в будинку музей, присвячений окремим сюжетів історії міста, але підтримки не знайшов. Не слід також забувати про те, що окрім звичайної проституції є й така річ, як проституція політична, але ми ж не закликаємо знести в Іжевську ті будівлі, які відзначені цим явищем.
Містобудівна аспект. Прихильники знесення кажуть, що будівля заважало будівництву транспортної розв’язки, необхідної для організації руху по вул. Міліційних і самій набережній. Однак, по-перше, автомагістраль на набережній вбиває саму офіційно проголошену ідею рекреаційної зони на березі ставка. Важко уявити собі маму, що гуляє з дитиною вздовж шосе, по якій йде потік автомобілів з «Будівельника» у «Металург». Що стосується виїзду на міліційну, то невже за 80 млн рублів, виділених на викуп і знесення, не можна було розширити на одну смугу побудовану нову частину мосту вздовж дамби, щоб залишити в спокої історична будівля?
Правовий аспект. Те, як ініціатори погрому його готували, показує, що вони самі прекрасно розуміють незаконність своїх дій. Знесення почали увечері в п’ятницю, після закінчення робочого тижня, що дозволило прокуратурі «умити руки» і відмовитися від втручання до понеділка. Важливо, що проект, внесений до Міської думи главою Адміністрації м. Іжевська «єдиноросів» Ушаковим, називається «Про викуп і знесення нежилого будинку …». Чомусь Ушакову знадобилося розмити персональну відповідальність, витребувавши від депутатів «дозвіл на викуп і знесення за рахунок бюджету м. Іжевська», а, наприклад, не просто на роботи по благоустрою міста. Якщо власник уже погодився продати будівлю за 80 млн руб., То чому Волков з Піткевічем не взяли на себе відповідальність і не оформили цю угоду від імені республіки, а залучили до цього представницьку владу муніципалітету? Нарешті, є рішення Жовтневого районного суду м. Іжевська від 01.04.2010 р., де ім’ям Російської Федерації чітко говориться: «суд приходить до висновку про те, що спірний об’єкт« Правління «Іжстальзавода» є пам’ятником архітектури і містобудування регіонального значення ».
Будівля заводоуправління вже зруйновано. Але ми повинні використовувати той шок і обурення, які викликав цей погром, у думаючої частини городян, щоб організувати ефективний опір подальшим погромів.
Ті, хто готовий включитися в цю роботу, виходьте на зв’язок за тел.: 78-20-05, 8-922-685-01-66, 563-561.