Трохи залишилося, тому вирішила написати поки мені 24:)
Можна було б підвести підсумок, що я зробила за рік … Але абсолютно лінь згадувати.
Я тільки й досі пишаюся собою у зв’язку з тим, що відправила маму відпочивати в Марокко. І зараз ще збираюся до Італії з нею.

Взагалі дивно, спочатку ти у мами питаєш ради, боїшся, що полає за щось, а потім вона з тобою радиться і 10 разів перепитує куди їй йти після отримання посадкового талону.

Забавно, коли ти стоїш перед цією ж тітонькою, яка видає посадковий талон і в тебе таке відчуття, що вона щас спитає “а де твої батьки?”

Прикро, коли тобі не дають місце біля ілюмінатора, хоча ти просиш про це нам.

Прикро, коли ти в голові перетравлювати як запитати у іноземця те-то і те-то, а коли треба запитати – як лох не можеш ні слова сказати.

Круто, коли ти стоїш поруч з якою-нитка пам’яткою, про яку ти розповідав на кострубато англійською своїй вчительці.

Висновок: дорослий сам здійснює свої мрії, а хіба не мрії роблять нас щасливими?

З днем ​​народження мене:)

Це фото зробила Наталя, з якою ми їздили в Туреччину. Вона теж скоро стане на рік старше:) А ще скоро ДР у Насті, Єгора і deep_like_ocean.