В ході розкопок, що проходять у Великому Новгороді, вчені виявили раніше невідомі давньоруські імена

Берестяна грамота, що містить нові імена, була знайдена 21 серпня в культурних шарах XI століття на Троїцькому розкопі, розташованому на Софійській стороні Великого Новгорода недалеко від Кремля. За словами експертів, незважаючи на свій вік, грамота дуже добре збереглася.
Як повідомляє РІА «Новости», текст грамоти дійшов до нашого часу майже повністю, за винятком невеликого фрагмента, який, за версією вчених, був випалений одним з міських пожеж. За припущенням археологів, грамота в давнину була випадково затоптана в землю, і лише невеликий її шматочок виглядав назовні. Якраз цей фрагмент і вигорів на пожежі.
Спалений фрагмент берести не перешкодив вченим після реставрації прочитати і зрозуміти зміст тексту грамоти. Експерти встановили, що текст носить господарсько-побутовий характер, автором листа на бересті є новгородець Станігост (або Станігость).
«Це ім’я нам раніше ніколи не траплялося», – повідомили агентству в Новгородської археологічної експедиції. Береста була послана новгородці на ім’я Олуце (або олучая). У своєму листі Станігост намагався врегулювати що виник між ним і Олуцей боргової суперечка.
Крім того, в берестяній грамоті згадується новгородець Жіронежка. «Це ім’я ми також зустріли вперше», – зазначив співрозмовник агентства.
За даними Новгородської археологічної експедиції, в польовому сезоні 2006 року на Троїцькому розкопі у Великому Новгороді вдалося знайти три берестяні грамоти XI століття.
Загальна кількість середньовічних грамот, виявлених з 1951 року на розкопках в давньої російської столиці, досягла 959.
У багатьох грамотах були названі імена городян, які жили у Великому Новгороді в XI-XV століттях. Зокрема, протягом трьох останніх років в берестяних грамотах фахівці виявили згадки про новгородцям Вдовін, Воебуде, домашки, Жірочка, Мірожке, носі, Тешка, Швець і Шильников.
Деякі з цих імен, у наш час виглядають досить екзотично, ученим ніколи раніше не зустрічалися. Навпаки, інші жителі Великого Новгорода згадувалися в грамотах неодноразово. За словами археологів, ці новгородці вже сприймаються ними як хороші знайомі.
Науковий керівник Новгородської археологічної експедиції академік РАН Валентин Янін запропонував за матеріалами середньовічних берестяних грамот видати путівник по Стародавньому Новгороду.
«З часу знахідки першої берестяної грамоти в 1951 році стільки людей та імен повернулися з небуття, що ми могли б видати довідник по стародавньому Новгороду», – наводить слова академіка прес-центр Новгородської обладміністрації.
Одними берестяними грамотами справа не обмежується. Крім документів, археологам вдалося виявити дерев’яну бруківку XII століття. Як повідомили кореспонденту РІА «Новости» в Новгородському центрі із забезпечення та організації археологічних досліджень, фрагмент стародавньої бруківки Кіро-Іванівської вулиці розкритий в ході досліджень на Посольському розкопці на Торговій стороні Великого Новгорода.
Мостова представляє з себе настил з дощок, покладених на поперечні лаги. Начальник розкопу Михайло Петров назвав знахідку мостовий «великої археологічної удачею». «Раніше ця давня новгородська вулиця ніде не фіксувалася», – пояснив Петров. На даний момент в розкопі розкрита бруківка на рівні 12-го століття.
Фахівці не виключають, що під уже розкритої мостовий може виявитися ще один, більш ранній настил часу утворення Великого Новгорода. Згідно з даними Новгородського центру щодо забезпечення і організації археологічних досліджень, Посольський розкоп в історичному центрі Великого Новгорода було закладено близько місяця тому.
За словами археологів, розкоп знаходиться в точці, яка досі була для них «білою плямою», раніше в цьому районі дослідження ніколи не проводилися.
Площа розкопу складає близько 60 квадратних метрів. В ході розкопок дослідники виявили в розкопі зруб, в якому в шарах 12-го століття була зроблена поки головна знахідка археологів – рідкісна візантійська ставротека (кам’яна ікона для зберігання реліквій).

джерело: http://www.vz.ru/top/