Ну що, пора б мені нарешті і з Потсдамом закінчити. А то останнім часом міцно влаштувалася в реалі, а у віртуалі тільки й встигаю, що прочитати френдстрічку. З непоказанной залишилося, мабуть, тільки найважливіше, те, заради чого, власне кажучи, в Потсдам і їдуть щороку мільйони туристів – парк Сан-Сусі з його палацовими будівлями. Так званий “прусський Версаль”, літня резиденція Фрідріха Великого, спроектована в чому їм самим.

Сан-Сусі, звичайно, і за задумом, і за масштабом, і з реалізації істотно перевершує берлінський Шарлоттенбург, трохи фотографій якого було тут. Величезний палацовий парк, абсолютно безкоштовно відкритий для відвідування всіма бажаючими, сам по собі гідний того, щоб заради нього приїхали в Потсдам.

Реально оглянути всю територію Сан-Сусі за один день, навіть у темпі престо, досить складно. Хіба що тільки приїхати туди зовсім рано вранці, поки немає черги на покупку квитків всередину палацу Сан-Сусі, зарезервувати собі час на вхід, а потім швидко і цілеспрямовано почав обходити всі будівлі, що знаходяться на території парку. При цьому прогулянку по самому парку залишити вже на “ближче до вечора”, коли палацові комплекси почнуть закриватися. Приблизно так я і робила, але оскільки бігати по палацах і залам я не люблю, то деякі споруди так і залишилися невідвідування. Насолодитися самим парком в той день вдалося лише частково, тому заради неспішної прогулянки по самому парку довелося приїжджати в Потсдам окремо.

Втім, всі будівлі в парку обходити зовсім не обов’язково.

Один з численних входів в парк Сан-Сусі:

З цього боку парку стоїть єгипетський обеліск.

Численні бюсти якихось там особистостей в парку. Погруддя самих різних національностей та епох. Дружба народів:

Одна з численних будівель на території парку. Здається, це картинна галерея:

Класичний вид на палац Сан-Сусі, спроектований Фрідріхом Великим:

З цікавого варто зауважити, мабуть, дві речі: по-перше, це зрозуміло тераси з виноградників, розбиті за бажанням Фрідріха на схилі пагорба, на якому стоїть палац. Виноградники самих різних сортів привезли сюди з різних частин Європи. По-друге, досить нестандартне рішення Фрідріха зробити палац одноповерховим, так, щоб можна було без всяких там парадних сходів виходити з палацу відразу на виноградну терасу.

Потсдамские качечки:

Навколо центрального фонтану стоять численні мармурові статуї:

Сходи, що ведуть вгору до палацу Сан-Сусі:

Вид з верхньої тераси:

Ось вона, літня резиденція Фрідріха Великого.

Щоб потрапити всередину, як правило, доводиться відстояти досить велику чергу на покупку квитка на певний час. Впускають строго групами певного розміру. Тому кількість квитків у день обмежене. Пересування всередині теж тільки з екскурсоводом. Причому поверх свого взуття змушують одягнути прикольні тапочки, які я на радощах навіть сфоткали. До слова, всередині палац вразив істотно менше, ніж очікувалося.

Склепіння палацу “тримають” скульптури Вакхом і вакханок, що супроводжують бога виноробства Вакха:

Відчуття сільській ідилії, якої так домагався Фрідріх Великий, дійсно присутній. Крім виноградних терас, з інших сторін палац оточує парк, неподалік стоїть симпатичний павільйон-альтанка, …

… і в двох кроках від палацу – старий млин. Практично у всі будівлі, розташовані на території парку, можна зайти всередину. На млині, наприклад, на декількох поверхах досить докладно розказано про технологію виготовлення хліба, показують, як відбувається помел, які пристрої за що відповідають, щось там про сорти хліба і пр. З самого верху відкриваються досить симпатичні види на палац і парк. Ну і, зрозуміло, спраглі можуть купити хлібобулочні вироби, виготовлені з місцевої борошна.

Нові палати – ще одна з численних будівель на території парку:

Данина моді тих часів – китайський чайний будиночок. Зовні виглядає набагато цікавіше, ніж усередині.

Самое шикарне і найбільш вражаюче зсередини будова на всій території парку – це, мабуть, Новий палац, побудований Фрідріхом Великим спеціально для офіційних прийомів.

Деякі з кімнат палацу реально кришесносітельни за багатством: типу залів цілком прикрашених дорогоцінними каменями. Фотографувати всередині, зрозуміло, не можна, але саме цей палац залишив сильніше і більш “Дворцове” враження, ніж Сан-Сусі. Втім, так і замислювалося.

Крім цих, самих відомих будівель, на території парку Сан-Сусі ще маса всяких інших: від будиночка з драконом до церкви. Все підряд описувати не хочу, бо надто вже довго і клопітно. Якщо починати обходити дійсно всі будівлі (а вони всі, безумовно, заслуговують на увагу), то позбавляєш себе іншого задоволення – просто прогулянки по парку. А гуляти там дійсно досить приємно:

Шматочок будиночка з драконом:

Римські купальні недалеко від палацу Шарлоттенхоф (який, до речі, теж дуже рекомендую до відвідин):

Палац-оранжерея (опинився на реставрації). Всередині – картинна галерея з копіями робіт Рафаеля + екзотичні рослини, частина з яких влітку переміщається в сам парк.

Моя улюблена частина парку – алеї, які починаються відразу за оранжерейним палацом і тягнуться аж до Бельведера і стоїть в тих краях будиночка з драконом. Треба буде сюди якось вибратися восени. Повинно бути нереально красиво.

Ну і ще раз палац Сан-Сусі. Ближче до вечора, коли більша частина туристів вже розбіглася.