Віктор Мараховський пише:
Шановні читачі! Ну скільки вже можна: болотні то, болотні се, ліберали пиляють наші гроші, ліберали живуть на гроші Держдепу, ліберали ведуть війну проти Святого Православ’я. Досить пороти нісенітницю. Все вже, нагнули ж уже опозицію, вибори виграли, знову тиша і путінська стабільність на 12 років. Далі топтатися на тих, хто програв – це подленько і погано пахне.
Приблизно такі репліки почали звучати практично відразу ж після провалу “фонтанної революції” місяць тому.
Зараз сяють вимог “залишити болотних в спокої” різко посилюється. Причому – одночасно з черговою активізацією “болотної партії”. Просто перелічимо: закликаючи себе залишити в спокої і не чіпати, “болотна партія” вибиває собі телеканал за 30 казенних мільярдів, скуповує політизовані відомі веб-ресурси, готує “марш мільйонів” і, забувши навіть про путінських ментів з їх шампанським, зосереджує толерантні до мережним технологіям маси на малюванні бойових демотиваторів про ЗАТ “РПЦ”.
А цієї ночі прийшла чергова новина. Ви пам’ятаєте недавній очманіння нашого автора Дмитра Лекуха від того, що в міжнародній організації Amnesty International серйозно обговорюється можливість визнання арештованого за хуліганство в Храмі Христа Спасителя колективу “Пуссі Райоти” ув’язненим совісті?
Так ось: свершилось. Тітки, кричали про “суку патріарха”, “гей-прайд в кайданах” і викидати колінця перед вівтарем головної церкви країни, – тепер призначені нашою совістю. Тобто тепер неминучі міжнародна кампанія в їх захист, вимоги відпустити, бойові демотиватори, накачування в Фейсбуці і т.д.
Це все означає одну просту річ, шановні читачі.
“Болото” і не думає відступати. І йде широким фронтом – від владних кабінетів до мізків простих столичних HR-менеджерів. Від міжнародних організацій, що починали ще в Холодну війну як “антирадянські”, – до стартової сторінки Яндекса.
Зараз воно зосереджено на тому, щоб повністю забити наше з вами інформаційне поле собою. Нав’язати замість нашого світу – свій, де тупорила “хуліганка” є акція совісті, а портрет Й.В.Сталіна на шкільній зошиті – розпуста. Де навіть якось непристойно питати, чому якісь невідомі типи, які висловлюють ненавидіти більшістю думки, призначають себе то лігою виборців, то громадським телебаченням. Де самі поняття “головних подій” і їх трактування – повністю приватизовані власниками основних інформаційних матюгальніков. За дивним збігом обставин відносяться до того ж болоту.
І якщо про це болоті замовкнути, воно абсолютно мирно, спокійно і непомітно стане владою – просто тому, що йому ніхто не противився і ніхто не намагався бути йому альтернативою.
Джерело – http://www.odnako.org/blogs/show_17266/