Росія – велика країна. Але не скрізь люблять нашого брата. Найбільш активно дискримінують росіян в Естонії. Чому нас так ненавидять?
Причина є. У 1940 році Естонія, Латвія і Литва були окуповані Радянською Армією. До цього протягом двох десятків років Естонія була незалежною державою. У 1941 році Гітлер звільнив Естонію від комуністичного гніту. Потім в 1944 році Естонію звільнила Радянська армія – вже від Гітлера. Тобто Естонію звільнили двічі і один раз окупували. Боротися з Радянським режимом Естонці не могли – всіх боролися заслали на калим. Тому вони затаїли злобу. І в 1991 взяли реванш, позбавивши всіх росіян, які проживають в Естонії, громадянства. Хоча все естонці, які жили в СРСР до 1991 року, отримали громадянство РФ після розвалу Союзу.
Я не буду розжовувати вам всілякі факти, я скажу просто, ясно, лаконічно. І приведу приклади.
В Естонії процвітає русофобія, молодшому поколінню ретельно промивають мізки всілякою літературою. Ось приклад книги – “Братик Йоханнес”. Автор книги-Ілмар Томуск, що працює в Мовний Інспекції. Цей орган влади якраз і спрямований на дискримінацію всього російського. Цей же орган влади за доносами здійснює рейди по школах, магазинах і підприємствах, де штрафує, звільняє або карає будь-якого росіянина, який не відповідає вимогам цієї комісії. Вони-то і залякують естонців тим, що Росія – неосвічена і жорстока країна. Страх породжує ненависть, а у естонця – удвічі. Ні, я не расист. Я констатую факт русофобії.
Промивають мізки не тільки підліткам і школярам. Послуги (будь то кафе, заправка або платний туалет), раніше обслуговували клієнтів російською мовою, тепер обслуговують естонською та англійською мовами.
А поліцейські, які повинні бути терпимі до всіх національностей, іноді б’ють порушників, дізнавшись про їх громадянство. Так сталося з Олександром Сулімова. Він нічого не зміг добитися. І так буде з кожним.
А якщо ви захочете влаштуватися на роботу вЕстоніі, то ви повинні бути докорінно естонцем. Тільки так ви отримаєте роботу. Інше неприйнятно.
І всім плювати на це. Євросоюз закриває очі на проісходящее.А міністр у справах народонаселення Естонії Урве Пало в лютому 2010 року визнала, що
«Положення росіян в Естонії багато в чому нагадує порівняно недавнє становище негрів в Америці, коли вони начебто були громадянами країни, але реально не мали рівних із білими прав …. при всьому наявності формальної рівності національностей в Естонії, представники некорінних націй відчувають себе тут ущемленими, а естонці часто провокують подібні почуття »
Естонці ніколи не відчували себе в своїй країні, перебуваючи 700 років під гнітом іноземців – данців, німців, шведів.
А сама Естонія, як країна, існує менше 100 років. До цього вона вбирала в себе іноземну культуру, серед якої була і російська. Естонці не мали і не мають нічого власного, і бояться зізнатися в цьому. А тому й огризаються, намагаючись відстояти свій суверенітет. Іноді навіть здається, що під гнітом їм жилося краще, ніж при суверенності своєї держави.
Щоб у Естонії вижити, потрібно знати естонську. Американці не знають, німці не знають – їм нічого не роблять, тільки прислужують. Чутна російська мова – руки стискаються в кулаки, на обличчя надівається маска ненависті.
Факт: з росіянами в Естонії звертаються як з неграми. Хіба що в кайдани не заковують. Але скоро може статися й таке. Саме час ставити в естонських туалетах таблички: «Для всіх» і «Для росіян».
Громадяни, не дайте принизити російський народ, але поважайте і чужі національності! Не будьте схожі на наших друзів-естонців!