Такий нецікавий старобабскій пост, правда суперечить плоскому місцем про жінок і вуха.

Земне життя пройшовши до того місця де всерйоз замислюєшся вже не “сліпота чи глухота”, (глухота!!) Як в дитинстві, а “від серця або від раку”, (від серця!!), Можна на дозвіллі згадати своє життя, і чим ми любили.

“Ми” любили очима.

Першого справжнього для мене чоловіка (колледжскіе щенячі закоханості і незграбний секс не в рахунок) я теж любила очима. Мені було приємно на нього дивитися. Він не був гарний, навіть скоріше навпаки, по “культурним мірками”, але мені страшенно подобалося на нього дивитися. Він був сексапілен і якось дикувато милий зовні. Вухами – ні, він був страшний базіка, і через пару немає трійку років повагу до нього випарувалося. Чи можна любити чоловіка не поважаючи? Звичайно, ще й як. Але можна мимоволі при цьому з нього зробити цього садиста. Бо повага чоловікові дуже важливо.

Другий улюблений був красень за всіма мірками, від нього і на нього присідали кобилки всіх видів і класів, від фотомоделі-медстуденткі до літньої операційної сестри, і вганяли його у фарбу – був скромний і про себе не уявляв особливо. До мене. Мені сором’язливого провінційного солідного дядька вдалося перетворити в Нарціссіще, маленький вогник його себелюбства я роздула до піонерського вогнища, не накачуйте людини самозахоплення як велить вам трагічний О.У., діви – нічого не переллється, нічого вам не дістанеться крім печії. Але на нього було так приємно дивитися!

Ну і назад. Мої досить численні бойфренди відпадали саме за тим принципом що visa placent з ними не виходило, в кращому випадку я терпіла на них дивитися якщо tendit appetitus, в гіршому з тремтінням відводила свій коричневий очей. Вони всі були гарні люди окрім двох так собі. Але … намагатися ЖИТИ з мужиком НА ЯКОГО НЕ ХОЧЕТЬСЯ ДИВИТИСЯ – не бажаю вам, злим врагіня не бажаю. Кареніну не треба тут згадувати, “сміттєвий старий” (ц. ААА) сильно промахнувся з вухами. Тому що не жінка він. Вуха, лисини, пузіко не при чому абсолютно.

Якщо хочеться ДИВИТИСЬ. Чоловік повинен бути МИЛ своїй дівчині, тітки, бабці-старенькій. Якщо на нього не хочеться ДИВИТИСЯ, якщо від цього перегляду не додається радості, то не треба його зовсім – на цьому світі є куди подивитися – коти, собачки, птічкес і рибкес, і звичайно інтернет.

Взагалі за Зм. я під’їдала яблука. У машині зазвичай. Він їв яблуко а я огризок. Це був не мазохізм. Я правда люблю огризки. Якщо роблю оладки з яблуками Дубль, їм обрізки-огризки. І за Дублем теж ем огризки його яблук, і теж в машині в далеких поїздках, де ж ще люди їдять яблука удвох??

Але за ким би ще я їла огризок? За дітьми звичайно, все мамашкі за дітьми під’їдають. Але тоді у мене були собаки, і зі мною за огризки змагалися, тому що собаки люблять яблука.

А ви за ким би з’їли огризок яблука?