Як тільки на вулиці починає танути сніг, так відразу у сімейних людей, вільних від впливу “чайлдфрі”, починається головний біль. Але не від весняних протягів і авітамінозу. А від того, що потрібно заслати кудись підростаюче покоління, щоб воно не дуріли літнім сезоном в кам’яних джунглях.
“На волю! В пампаси!” – Цей клич актуальне і понині. Генерувати розважальну програму для нейтралізації дитячої енергії, не обмеженої шкільними узами, під силу не кожному з батьків.
Тому найкращий варіант для літньої пори року – заслати нащадків абикуди в ліс. Де вони, серед собі подібних і під наглядом кваліфікованих охоронців і дресирувальників вихователів, дадуть вихід своїм креативним нахилам.
Оптимальним місцем, досить далеким від міста і небезпечних стратегічних об’єктів, є Дитячий табір Орля.
Названий він так не в честь недавнього вихідця з яйця сімейства пернатих, а за старою і доброю піонерської традиції нашого дитинства. Як згадаю пісню “орлята вчаться літати!”, Так відразу набігає на мене ностальгічна сльоза.
Уважно вивчивши запропонований прейскурант розваг, я прийшов до однозначного висновку, що сьогодні “Орлятко” це кращий варіант.
Скажу ввечері молодшої, що проблема вирішена, нехай горн чистить і краватку гладить подружок з собою агітує.