В енний раз переглянула “Амелі”. Мене переповнює почуття закоханості. Раніше я його дивилася коли у мене нікого не було, або були негармонійні стосунки. Тепер же – просто насолода, можна спокійно уявляти себе на місці головної героїні і насолоджуватися. Так само у мене є два юзерпікак з кращий Одрі, правда в образі з фільму “Коко до Шанель”, і через час вони стали не те що не актуальним, а навіть трохи дратівливими. Я забула як грає Одрі і забула атмосферу її фільмів. І тут після перегляду – просто серце радіє. Як же все-таки я її люблю. І навіть після стількох особистісних і зовнішніх змін я все так само відчуваю у себе всередині Одрі. Ну і скоро мені доведеться пережити період каре, поки волосся не відросте до грудей, знову буду Кучерявий від дощу і нагадувати собі її.
Мій вечір в ілюстраціях: