У мене багаторічна традиція проводити 8 березня в ліжку. Сніданок мені в ліжко не подають, харчуватися в ліжку, якщо я здорова, мені не подобається: крихти т.д. Для прийому їжі нескладно і встати. А так я беру в ліжко книги, ноутбук, блокнот для записів і ще що-небудь з потрібних дрібниць. Прочитала повністю одну книгу, дочитала ще одну, приготувала третю, але вирішила подивитися чергову серію “Lie to me”, а потім розмовляла з сином по Skype. Обговорювали, як визначати баланс на кожному етапі життя. Як розподіляти час свого життя, якщо часу менше, ніж того, що хочеться робити. Син сказав, що хоче купити собі клавішний інструмент, щоб грати блюз для задоволення. У дитячі роки фортепіано не було його основним інструментом, а тепер ось захотілося грати. Вже ходив в магазин придивлятися.
Мені багато чого хочеться, і доводиться робити щоденний вибір, від чогось доводиться відмовлятися, щоб дати йому місце в інший день. Кожна хвилина життя має свою ціну.