Давненько не писав про старих концертах. Оскільки через пару тижнів відбудеться черговий спліт-концерт Helloween, (тільки тепер в якості саппорта будуть не Gamma Ray, а фіни – Stratovarius) освіжимо спогади про попередній гіге німців у столиці.

Незважаючи на те, що минуло три роки, концерт відмінно відклався у пам’яті. 2008 рік був урожайним на жирні концерти (Metallica, Iron Maiden, Slayer, Kiss, Sex Pistols і т.д.) Концерт пройшов, в канули в лету, убогому клубі «Б1 Максимум». Дві легендарних групи катали в той час тур Hellish Rock, і в рамках цих гастролей завітали в Москву і Пітер. Helloween – одна з улюблених груп дитинства, Gamma Ray люблю менше, але це не говорить про те, що їх музика мені байдужа, а упускати можливість за один вечір почути обидва німецьких колективу, я не міг. Враховуючи, що кращі пластинки Хеллі записали до відходу Хансена та створення їм Гамми, багато здогадувалися, що не заспівати разом в завершенні концерту ці хлопці не можуть, тому слід було очікувати совместнго виконання старих речей! Все це підігрівало інтерес до даного заходу. Як зазвичай, запуск в клуб був жахливим, тому оголосили, що поки основна маса не потрапить в клуб, концерт не почнуть, початок затримали майже на дві години. Першими, природно, вийшли Gamma Ray.

Відразу насторожив звук і реакція публіки на музику. Коли слухаєш Гаму в плеєрі, ловиш себе на думці: стільки распевок, напевно, публіка синхронно горланить їх на концертах, тим самим, створюючи неповторну атмосферу живого виступу! Але не тут то було. Зал мляво реагував на приспіви та спроби Хансена розгойдати публіку. Слабенько його підтримували в цих починаннях, стало зрозуміло, що всі чекають Хелло, а Гамма, ніби як, зовсім не обов’язковий бонус до основного колективу. Багато, що стояли в перших рядах не знали навіть самих хітових приспівів Гамми. Але траплялися й знавіснілі фани Гамми, і Хансена, зокрема. Так, одна дівчинка-олігофрен, по іншому назвати не можу, саме таке враження вона справляла, своїм писклявим голосом на протязі концерту не вгамовувалася і постійно орала: «Кай, покажи їм гамбургську магію!» Десь з 4-5 пісні публіка розігрілася , пам’ятаю, що мені сподобалося виконання нової, тоді, пісні – Real World.

Тиждень її ганяв у плеєрі. Пізніше зазвучав Manowar, ну не зовсім, звичайно, а пісня Heavy Metal Universe. Хто скаже, що це не Manowar – нехай першим кине в мене камінь! Та й басист, кривляннями і манерою гри, нагадував Ді Майо. Коротше, пішла жара в хату! Далі олдові пісня ранніх Хелло – Ride The Sky!

Тут уже зал отжег конкретно! Були довгі розспівування на Somewhere Out In Space. Вихід на біс з відмінним хітом – Send Me A Sign. Здивувало, що публіка, хоч і по аплодувала гамі, але на біс їх не кликала. Після півгодинної паузи вийшли хедлайнери.



Почали з однойменної пісні, але якось після фінального чаду під Гаму, здалися млявими. Може, трохи втомився, але виявилося, що всі пісні аж до Останнім – Dr. Stein, перед виходом на біс, звучали без особливої ​​енергетики. Хоч нові пісні і були розбавлені старими, але особливого ентузіазму у мене не викликали.

Навіщось вставили драм-соло в свій сет, адже і так для виступі їм був виділений лише годину, не рахуючи виходу на біси. Вейкат, то кривлявся, то кидав зневажливі погляди в зал, що виробляло не приємне враження. Деріс теж, особливо не тягнув. Я вже було розчарувався в Хелло, але настала кульмінація. Відмінно виконали Dr. Stein! Зал реально вперше за вечір тотально угарел, після чого, група віддалилася за сцену. Через хвилин три-чотири, знову з’явилися на сцені. Заграли акорди добротної композиції I Can, подумав: невже ця, нехай не погана пісня, гідна бісу? Де ж мотлох, де класика? Але виконавши приспів, був зроблений перехід до, не особливо мною улюбленої, Where The Rain Grows. Також виконавши куплет і приспів нон стопом, зазвучали клавішні з Perfect Gentleman (теж не катіруются цю пісню). Стало ясно, що буде щось типу попурі. Закралося побоювання, що мотлох теж виконають по одному куплету … Але, відігравши шматки з Power і Keeper Of The Seven Keys, знову віддалилися за сцену … Публіка несамовито скандувала: Хе-ло-вин! Хе-ло-вин! ». І тут на сцені з’являються все: Хансен, Вайкато, Гросхопф і д.р. Виходять і без зайвих функцій, нічого не кажучи доводять публіку до нестями, виконавши разом найвідоміші свої хіти: Future World, I Want Out.

Причому Хансен навіть вокаліровал! Що тут додати? Класичний Хелловін постав перед нами! Заради цього ми всі і йшли на цей захід! Обидві групи сприйнялися за одним сценарієм: мляве початок і чадний кінцівка. Хелло, звичайно, дали більше гару, ніж Гамма, але це анітрохи не применшує заслуг Хансена! А публіці, яка цього разу спеціально йде тільки на одну закриваючу виступ, групу, можу порадити: приходьте пізніше, щоб не плюватися від виступу Stratovarius.
Сет-лист Gamma Ray:
Welcome
Into The Storm
Heaven Can Wait
New World Order
Fight
Real World
Valley Of The Kings
Rebellion In Dreamland
Heavy Metal Universe
Ride The Sky
Somewhere Out In Space
Encore: Send Me A Sign

Сет-лист Helloween:
Intro
Halloween
Sole Survivor
March Of Time
As Long As I Fall
A Tale That Wasn’t Right
Drum Solo
Eagle Fly Free
The Bells Of The 7 Hells
If I Could Fly
Dr. Stein
Encore 1: Medley (I Can / Where The Rain Grows / Perfect Gentleman / Power / Keeper Of The Seven Keys)
Encore 2 (with Gamma Ray):
Future World
I Want Out