В’ячеслав ГЛАДКИХ. Гаррі Поттер і Жорстока Правда

Казка

У дитинстві Гаррі був самим звичайним маленьким хлопчиком, хоча в глибині душі завжди мріяв, що в один прекрасний день за ним прийде добра фея і скаже, що він чарівник. Часом йому здавалося, що це ось-ось повинно буде статися, що чудо вже зовсім поруч, але нічого не відбувалося, все залишалося як і раніше. Так проходили дні і роки, хлопчик ріс, а мрії про чарівність і дивовижному казковому світі так і не покидали його. Однокласники називали його сновидою і жартували над ним, час від часу повідомляючи, що десь сталося справжнє чаклунство або переодягалися в фей або магів з метою його розіграти. Гидке і хитрий зведений брат побоювався його, вважаючи його людиною «з дивацтвами», і не пропускав нагоди влаштувати якусь підлість. Батьків у Гаррі не було, йому сказали, що вони загинули в автокатастрофі, хоча він відмовлявся в це вірити. «Як можуть батьки чарівника померти від зіткнення машин?! – Думав він. – Адже якби вони були магами, то точно б цього не допустили ». Що його батьки були чарівниками, Гаррі не сумнівався. Адже не може ж просто так, ні з того ні з сього народитися чарівник. Виховували Гаррі його прийомні батьки – зла тітка Петунія – сестра його матері, і її чоловік – запальний і жорстокий дядько Вернон. Вони погано ставилися до Гаррі, а що бісило його найбільше, вони не визнавали ніяких магів і чарівництва і навіть погрожували запроторити його в дурку, якщо він не кине свої дурниці. У школі Гаррі вчився погано, так, по правді кажучи, він і не сильно старався, адже людині зі здатністю творити дива не потрібно знання дурних формул і орфограмм.

Час йшов, Гаррі ставав старше, і все частіше йому здавалося, що цьому світу не потрібні чарівники. Все рідше він думав про чудеса, все частіше читав наукові книжки, чим викликав велику радість прийомних батьків, все частіше зустрічався з новими друзями – одним словом, робив усе, що і належить робити нормальному хлопчиськові дванадцяти років. Навчання поступово налагоджувалося, а чудеса та інша чарівна дурь все менше і менше займали його. До п’ятнадцяти років він вже підпрацьовував в місцевому магазинчику, упаковуючи товари, а в сімнадцять став і зовсім серйозною людиною. Він вступив до університету і навіть отримував стипендію. Гаррі помирився зі своїм братом, і тепер вечорами, сидячи за кухлем пива, вони разом сміялися, згадуючи його дурні дитячі вигадки.

Закінчивши інститут, Гаррі пішов працювати у фірму прийомного батька, який не втомлювався повторювати, що зробив з нього людину. Там Гаррі став заступником свого брата і отримував нові місця у міру його просування до керуючим постам. Гаррі вважався надійною людиною, і брат доручав йому управління компанією, на час своєї відсутності. Будучи вже солідним бізнесменом, Гаррі одружився і обзавівся сім’єю.

І все б нічого, та тільки коли йому виповнилося сорок дев’ять років, несподівані неприємності звалилися на його посивілу голову.

У ніч на його сорок дев’ятий день народження йому прийшло якесь дивне лист, в якому було сказано, що він чарівник. Гаррі страшно обурився, і вже збирався влаштувати рознос на роботі з приводу того, що якийсь кретин надумав так нерозумно жартувати над ним, як у двері постукали. Відкривши двері, Гаррі побачив двох людей, яких одразу ж визнав неадекватними. Вони були одягнені в різнобарвні мантії, а на головах носили циліндри, але що було найжахливіше, вони називали себе магами! Гаррі оскаженів, вирішивши, що це хтось з колишніх однокласників вирішив нагадати про себе таким неналежним чином. Бачачи, що Гаррі готовий обрушити на них потік лайок, маги запечатали його рот заклинанням, після чого коротко розповіли про те, як йдуть справи. За їхніми словами виходило, що він, Гаррі, чарівник, колись врятував весь світ від жахливого темного чаклуна, і тепер він повинен повернутися, щоб перешкодити його відродженню. На доказ того, що магія існує, вони трансгрессіровалі його прямо в міністерство магії, в результаті чого в Гаррі, не очікував нічого подібного, сталося помутніння розуму.

Потім чарівники відправили його до лікарні Святого Мунго, де його лікували добрі феї. Там-то і помер від потрясіння великий чарівник Гаррі Поттер.

5.03.2008

http://cupfergoedel.livejournal.com/7067.html

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься.

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>