Про виявлення атомної субмарини в територіальних водах країни венесуельці дізналися 10 листопада в прямому ефірі від президента Уго Чавеса. Він подзвонив Ванессі Девіс, ведучої телепередачі «Contragolpe» (Контрудар), і повідомив про інцидент. Венесуельські підводники в ході планових навчань зафіксували присутність «неопізнаної» субмарини «великого розміру», переслідування якої не дало результату, оскільки вона володіла високими швидкісними якостями і легко пішла від погоні … Чавес зауважив з цього приводу: «Наші моряки не піддалися на провокацію», тобто утрималися від відкриття вогню.
Це далеко не перший випадок, коли атомні субмарини США господарюють в безпосередній близькості від берегів Венесуели. На початку квітня 2002 року, напередодні спроби перевороту, на борту однієї з підводних човнів повинна була пройти зустріч змовників-«антічавістов» зі співробітниками військової розвідки США (РУМО) для координації дій. У вересні 2005 року в 70-денний розвідувальний рейд в Карибському морі з бази ВМС США в Гротона (штат Коннектикут) відправилася атомний підводний човен USS Virginia. З того першого походу Virginia, а слідом і інші американські субмарини неодноразово проникали в територіальні води Венесуели.
Американські моряки вивчали майбутній театр воєнних дій, відпрацьовували варіанти «нейтралізації» авіації і флоту «супротивника», проведення десантних операцій, вивантаження диверсійних груп і зброї для «повстанців». Постійна увага приділялася вдосконаленню тактики перехоплення нафтопоставок на Кубу і в інші дружні Венесуелі країни. За оцінками венесуельських військових експертів, нещодавні надсекретні операції підводних човнів США в басейні Карибського моря здійснювались також для «підключення» до оптоволоконному кабелю Венесуела – Куба, прокладка якого завершилася в лютому 2011 року. Незалежні комунікації між цими країнами украй дратують Вашингтон, який перешкоджав прокладці подібного кабелю між Гаваною і Флоридою, слідуючи приписами економічного і фінансового ембарго.
Демонстративні, по суті, маневри «неопознаних» підводних човнів в територіальних водах Венесуели підтверджують прогнози політологів: Імперія поетапно реалізує комплексний план з повалення боліваріанського уряду. Силова складова – найважливіший компонент плану. В регіоні практично завершено розгортання авіаційних і військово-морських баз. Під приводом боротьби з тероризмом і наркотрафіком Пентагон практично «приватизував» збройні сили союзників – Колумбії, Гватемали, Гондурасу, перетворив острова Кюрасао, Аруба і Бонайре в Карибському морі в сухопутні авіаносці, з яких, відповідно до пентагонівських оперативними розробками, планується наносити ракетно- бомбові удари по території Венесуели в «Година Ікс». Електронна та авіарозвідка, здійснювана з цих островів, дає можливість Пентагону контролювати венесуельські морські порти, транспортування вантажів по річці Оріноко.
Розрахунки Вашингтона на відсторонення Чавеса від влади «мирним шляхом» не мають перспективи. Опитування незмінно підтверджують, що Уго Чавес впевнено переможе на президентських виборах 7 жовтня 2012 року. За нього мають намір голосувати 62% венесуельців. Кандидати від опозиції – «Круглого столу демократичної єдності» (MUD) – спільними зусиллями можуть набрати не більше 26-27% потенційних голосів.
У зв’язку з цим слід звернути увагу на заяву Роджера Норьєги, колишнього представника США в ОАД, про «неминучої смерті» Чавеса в найближчі півроку. Переконаний ворог Боліваріанської революції, Норьєга закликав адміністрацію Обами як можна швидше підготуватися до «турбулентним днях» перехідного періоду «в країні, з якої надходить 10% споживаної нами нафти». На сайті «InterAmerican Security Watch» Норьєга опублікував статтю, в якій рекомендував Держдепартаменту створити робочу групу з представників країн Західної півкулі, щоб не допустити хаосу в Венесуелі через конфронтації між опозицією і прихильниками Чавеса. Для Норьєги втручання збройних сил США у внутрішні справи цієї країни необхідно і буде виправдано тим, що дозволить «підтримати справжню демократизацію» і запобіжить спроби чавістов зберегти владу за собою.
Говорячи про узгоджену «регіональної реакції» після гіпотетичної смерті Чавеса, Норьєга, звичайно, має на увазі підтримку союзників Вашингтона. Всі інші, в першу чергу «популістські режими», повинні будуть прийняти як належне «нормалізацію в Венесуелі» по-північноамериканського. Тобто під егідою Імперії після «відходу Чавеса» повинні пройти «вільні і справедливі вибори за участю міжнародних спостерігачів, підбір яких буде організований Сполученими Штатами і« вселяють довіру »суспільно-політичними силами у Венесуелі.
Деякі політологи у Венесуелі вважають, що Вашингтон, звиклий за роки «боротьби з тероризмом» до безкарності на міжнародній арені, зробить кроки для дестабілізації «режиму» вже в перші місяці 2012 року. Для цього буде використана «формула Бенгазі». У Венесуелі найбільш підходящим містом для реалізації «формули» є місто Маракайбо, столиця нафтового штату Сулія. Практично всі роки боліваріанського правління штат контролювався опозицією, причому радикальною. До того ж в штаті існують сильні сепаратистські тенденції. Посольство США в Каракасі підтримувало тісні контакти з «регіональними політиками», негласно фінансувало їх, координувало програму антиурядових дій. Колишній губернатор Мануель Росалес був суперником Чавеса на президентських виборах в 2006 році, програв і пізніше втік з країни у зв’язку із звинуваченнями в корупції. Зараз штатом керує Пабло Перес, який має намір очолити опозицію і «дати бій» Чавесу в 2012 році.
Перес не володіє даними, які могли б йому дозволити на рівних змагатися з Чавесом. Моральні якості Переса, його алкогольні надмірності і пристрасть до наркотиків зараз загальновідомі. Досить прокрутити відповідні сюжети на You Tube. Так що висунення Переса на політичну авансцену можна пояснити тільки одним: він розглядається спецслужбами США як керована і тому відповідна фігура для реалізації «формули Бенгазі» в Суліі. Він, без сумніву, зуміє забезпечити телевізійні картинки зі сценами розправи «прихильників Чавеса» над «протестуючим цивільним населенням». У масовці візьме участь корумпована поліція, парамілітарес з Колумбії, міський люмпен, завжди готовий громити, палити, гвалтувати. Подальшим розвитком подій по «формулою Бенгазі» передбачається «самоорганізація повстанців», створення тимчасового уряду, висування ультиматуму Чавесу і його оточенню, звернення до Сполучених Штатів за допомогою і т.д.
Посилення військової присутності по периметру кордонів з Венесуелою викликає законну стурбованість в оточенні президента Чавеса, в командних колах Боліваріанської збройних сил. Їх занепокоєність зрозуміти легко. В результаті агресії США проти Лівії в усіх країнах третього світу з нафтогазовими резервами звучить один і той же питання: хто наступний? Сирія? Іран? Венесуела? З’явились докази підготовки американських військових до військових операцій саме у Венесуелі. Так, за рознарядкою Південного командування США помітно збільшився прийом військовослужбовців на курси іспанської мови, причому в процесі навчання особлива увага приділяється засвоєнню типово венесуельських слів і виразів. «Цілком можливо, – зазначають політологи, – що ці люди, одягнувши форму боліваріанської армії, будуть використовуватися для диверсій і саботажу». Такі приклади вже були. У 2004 році колумбійський загін в 100 чоловік був перекинутий в маєток Дактарі в околицях Каракаса, щоб атакувати президентський палац Мірафлорес, видаючи себе за «повсталих» венесуельських військових.
В одному з аналітичних документів організації Frente Internacionalista Bolivariano, підготовленому з приводу провокацій США з атомними субмаринами, перераховані передбачувані дії Імперії проти Венесуели в осяжній перспективі. Це, зокрема, посилення пропагандистської кампанії проти «режиму Чавеса» на захист «прав людини і демократичних свобод»; поширення через ЗМІ «прогнозів» про загрозу виникнення регіонального конфлікту (з вини Венесуели), щоб виправдати збройне втручання США у внутрішні справи країни. Потім – закидання в Венесуелу частин спецназу і розвідслужб для зміцнення бойової потужності контрреволюційних загонів, налагодження надійного зв’язку з «силами коаліції», яка буде збита за зразком тієї, що діяла в Лівії. За допомогою «п’ятої колони» будуть знищуватися найбільш віддані Чавесу командири. Особливу увагу буде приділено проведенню диверсій проти засобів ППО, щоб створити умови для безкарних авіанальотів.
Венесуельське керівництво робить все можливе, щоб не допустити агресії. Зроблено багато для модернізації армії, забезпечення її сучасним оборонною зброєю, в тому числі для ураження морських і повітряних цілей. Президент Чавес не живить ілюзій щодо агресивної природи імперіалізму США, і тому з самого початку свого президентства він боровся за створення системи регіональної безпеки. Зараз в рамках Південноамериканського союзу націй (UNASUR) діє Рада з оборони. Бразильські військові, звичайно, не залишили без уваги факт активізації Четвертого флоту США і стратегічних атомних підводних човнів в Атлантиці. Пентагон не тільки стурбований «нейтралізацією» Венесуели та інших «популістських» держав, але і доглядає за найбагатшими родовищами вуглеводнів біля берегів штату Ріо-де-Жанейро і на шельфі штату Еспіріту-Санту. «Petrobras» оцінює потенційні резерви нафти тут в 35 мільярдів барелів!
Тому Венесуела може розраховувати на підтримку своїх стратегічних союзників на континенті. Нещодавно венесуельський міністр оборони Карлос Мата Фігероа взяв участь у черговій нараді Південноамериканського ради з оборони, на якому серед інших питань обговорювався план дій по перетворенню континенту в зону миру. «Ми займаємося мирним будівництвом на нашій (загальної) батьківщині, – сказав міністр, – і в ім’я миру не піддамося на провокації ні внутрішні, ні зовнішні».
Національна асамблея дала доручення Комісії з оборони і безпеки з’ясувати всі обставини недавнього вторгнення атомної субмарини «невідомого держави». Одночасно командувач ВМФ адмірал Дієго Молеро оголосив про проведення навчань по захисту територіальних вод країни від іноземної агресії. Зокрема, відпрацьовуватиметься взаємодія підводних човнів з літаками-безпілотниками для своєчасного виявлення порушників кордону.