Ірландське походження цих сеттерів зчитується на раз-два: воно прозирає в гордості і незалежності вдачі, заявляє про себе благородством і вираженим почуттям власної гідності, оглушливо кричить яскраво-рудим забарвленням.

Цю собаку називають іноді червоний сетер – за вогненний відтінок шерсті. Характер «ірландців» теж сповнений вогню, який дивно безконфліктно пломеніє на тлі властивих червоним псам респектабельності і аристократичності.

Полум’яний клубок про чотирьох ногах начисто позбавлений агресії: витікаюча від нього енергія виключно позитивна, і особливо ніжних почуттів сетера удостоюються діти.

Серце нескінченно доброї собаки тане, як морозиво в спекотний день, при спілкуванні з маленькими пустунами, проте пильності пес не втрачає ні за яких обставин. Він ретельно контролює безпеку ввірених його піклуванню малюків, тому його безбоязно призначають на роль турботливої ​​няньки.

Однак навіть найяскравіші здібності «ірландця» тьмяніють на тлі його мисливських талантів, адже сетер – це, в першу чергу, мисливський собака з тонким чуттям, високою стійкою і пропорційним складанням, з успіхом допомагає господареві в полюванні на степову і болотяну живність. Ірландські добувачі дичини відрізняються рідкісною витривалістю і легко переносять будь-які неприємності погоди.

Наявністю ідеальних мисливських характеристик червоні сетери зобов’язані своїм давнім предкам – іспанської лягавою, червоною собаці маловідомої породи, спанієлі та іншим чотириногим мисливцям, відомості про яких, на жаль, не збереглися. Відомо, що початковий екстер’єр «ірландців» значно відрізнявся від зовнішності сучасних собак, та й характер вогненно-рудого псів зазнав у ході селекції істотні зміни.

Сьогодні ірландські сетери, незважаючи на вибухове природний темперамент, відрізняються слухняністю і тямущістю, так що дресирувати їх зовсім нескладно.

Однак енергійність дружелюбного пса зажадає від господаря деяких зусиль, тому людям, найбільше стурбованим міркуваннями власного комфорту, не варто заводити настільки рухомого і непосидючого компаньйона. Вогненним «ірландцям» необхідно надати можливість довгих прогулянок, активного проведення часу і фізичних навантажень.

Червоних сеттерів відрізняють інтелігентність і елегантність, добродушність і лагідність, кмітливість і цікавість. Ці собаки невибагливі в побуті, і догляд за ними не представляє великих труднощів: для них цілком достатньо стандартного вичісування шерсті, регулярного огляду вух, активних прогулянок і проявів хазяйської любові. Через брак можливості з боку власника 24 години на добу приділяти увагу псові, слід підшукати для улюбленця захоплююче заняття, щоб той не занудьгував.

Тим господарям, яким важливо зберегти відмінну мисливську форму вихованця, слід неабияк поповнити запас власної витримки і не давати собаці поблажок, навантажуючи вимагають витривалості та спритності будівлями і не дозволяючи підлягає спати в затишних обіймах м’якого крісла.

Ідеальних умов проживання для прудких вихованців можна досягти в заміському будинку, де вогненний живчик зможе цілими добами гратися на свіжому повітрі. Але і в умовах міської квартири невибагливі сетери почувають себе цілком комфортно, задовольняючись регулярними прогулянками і тривалими пробіжками.