Захотілося написати трохи про той вплив, який група Alai Oli робить на соціокультурне (з глузду з’їхати) розвиток молоді.

“Снігова Барселона” – це, очевидно, такий парафраз – мається на увазі наш Єкатеринбург. Красиве порівняння, доповнює сприйняття альбому південній романтикою. Наскрізною темою проходить фігура Ману Чао – культового виконавця в стилі reggae, що мешкає в тій самій Барселоні – в мега культовому під мнгогіх відносинах мега полісі.

Наш уральський поліс майже такий же мега, що і столиця Каталонії. І є у нас свої культи – старі і сучасні. До останніх все більше стають причетними учасники групи Alai Oli. Зрозуміло, що гарна музика – більше, ніж музика. Це також і певна об’єднавча людей сила, що дає легко засвоювану інтелектуальну й ідеологічну їжу. Alai Oli, формально і зовні зараховувані до стилів reggae і ska, створили свій мета стиль, тобто стиль, що виходить за рамки reggae і всіляких надбудов до reggae (ska-reggae, reggae-rock, pop-reggae – чого тут тільки не придумували) , що виходить за рамки такого феномена, як “уральський рок” (уральське музичне сприйняття не могло пройти повз творчості Alai Oli), також виходить за рамки pop-music (тепер групу можна сміливо називати популярною, а інтерес до неї – масовим) і висхідної до традиціям російської авторської музики: лірика Ольги Маркес хоч і відповідає її віку, але відрізняється певною глибиною і різноманітністю інтонацій і емоцій. “Повітряна” наївність і віра в мир у всьому світі все частіше натикаються на окремі людські кривди та образи. “Пазітіфф” змінюється помірним оптимізмом.

Як наслідок, ми маємо цілком культову групу, новий альбом якої в перший день його потрапляння в інтернет скачували сотні користувачів від Москви до Далекого Сходу. Більш того, музика Alai Oli викликає інтерес, принаймні – не викликає відторгнення, у представників самих різних субкультур і музичних стилів – від растаманів до металістів. Соціальних обмежень теж практично немає (діапазон від маргіналів до мажорів).
“Снігова Барселона”, як і сама група Alai Oli, – явище в більшій ступені підлітково-субкультурних, ніж музичне. Те, що в нашому місті з’явився новий культ, який об’єднує таких різних за світоглядом і по вихованню підлітків, – напевно, це чудово. Дивіться: група Alai Oli знаходять “золоту середину” між шкідливими звичками і моральністю, між саморуйнуванням і егоцентризмом. Тобто, алкоголь вживаємо – але не так щоб “вхлам”. Наркотики – ми проти! Але травичка – не наркотик … Вільна любов – чудово! Але не з кожним зустрічним … Самоствердження за рахунок оточуючих – вже не модно. Але якщо у мене поганий настрій –

Цікаве являенія виходить: раніше ніби як популярна музика тяжіла до пороків – від “sex, drugs & rock’n'roll” до попсового гламуру, Alai ж Oli повертають річку назад. Хто знає, може винайдена унікальна форма? У нашій столиці уральської депресії таке дуже навіть можливо.

скачати