Оригінал узятий у sozecatel_51 в меланхолійного Оглядаючи простори ЖЖ. Вчерась виявив у Стрічці репортаж нашого співвітчизника, який проживає ось уже 20 років у Японії, з Берліна.
Ну, ясна річ, пиво: “Дійшли до Берліна!”.
Фото, що імітує поцілунок на тлі картини, що відображає історичний поцілунок тт. Брежнєва і Хонеккера.
Ну так, так … Як же без цього-то?
Потім фото в німецькій касці.
Жарт. Такий жарт.
Потім повідомлення про те, що ходили протестувати до посольства РФ в Німеччині з приводу продажу Росією зброї Сирії.
Плакатик НЕ самопальний.
На плакатик напис, типу, “Вашим зброєю вбивають беззбройних сирійців!”
Повний джентельменський набір: Асад – диктатор, Росія винна (та як би ще і не вбивця, а то й чого похлеще в стилі Абрама Терц), а я “Не можу мовчати!”
І що їм всім “диктатор” Асад?
І адже не полінувалися вони з товаришами до посольства Росії сходити і протестнуть від усієї душі.
Не. Асад, він канєшно такий. Напевно Фукусіму підстроїв.
Глянув сьогодні той же пост, а фоток в касці і з “протестуючим” плакатиком вже потерті.
Дотяглися, видать, криваві Сталін з Путіним.
Може й справді довгий життя-буття на чужині “зміщує акценти сприйняття”?