Ці звуки порушили сонну тишу під'їзду, коли ми з чоловіком мирно лежали під ковдрою і намагалися дихати легко й ритмічно, щоб не розбудити потомство.
Спершу нам здалося, що у дівчини, яка нещодавно зняла квартиру прямо над нами, раптово захворів зуб. І вона стала неголосно маятися хворобою.
Через п'ять хвилин зуб захворів сильніше. Співчуття заворушилося в наших з чоловіком душах. Потомство заворушилося в ліжечках.
Наступні десять хвилин ми з чоловіком видирали один в одного телефон. Я збиралася викликати нещасній жінці швидку, а чоловік – міліцію.
Швидка не знадобилася. Ймовірно, до сусідки зверху прийшов сусід по майданчику і почав їй активно допомагати, видаляючи страдниці зуб. Пассатижами. Без наркозу.
На третьому зубі, викорчувані без наркозу, аудиторія поповнилася прокинувся під шумок дітьми. Дівиця Олександра рішуче схопила телефон і стала дзвонити 01, 02, 03 і 04. Але скрізь було зайнято. Ми зібралися в кружок на дивані всією родиною, обійняли один одного за плечі і співчутливо дивилися в стелю, на якому гойдалася люстра, оточена вихором пластівців опалого побілки.
Коли кількість видалених зубів без анестезії перевалило за четвертий десяток, ми почали підозрювати правду.
У однієї людини не може бути стільки зубів. Напевно над нами оселилося дві дівчини і вони висмикують зуби один у одного з почереді.
А все, що відбувається між двома дорослими людьми за обопільною згодою нас не стосується. Ми розігнали дітей по ліжечках і мирно заснули під фінальний гуркіт криків, що нагадують рев слонихи, яка намагається сходити в туалет після дієти, основним компонентом якої були протитанкові їжаки.
На пртояженіі місяця стоматологічні процедури повторювалися день у день. Рівно о полодіннадцатого ночі і в сім тридцять ранку по буднях з додатковою кодою опівдні по суботах і неділях. Без зміни інтонації та кількості передсмертних хрипів.
Але вчора щось зламалося. Повертаючись з післяобідньої прогулянки з дітьми, я не змогла увійти в будинок. Звукова хвиля притискала двері під'їзду зсередини. Оглухлі кішки замертво падали з поручнів балконів. Адже був понеділок.
Вночі була тиша. Мої діти плакали і не могли заснути без звичного ритуалу відходу до сну. Вранці ми теж мало не проспали, оскільки забули про необхідність будильників. Якщо все не запрацює завтра, як треба, подзвоню сусідки зверху по домофону. Покличу до порядку. Вона у відповіді за тих, кого приручила.