1 листопада 2010

День 4

З ранку я вирушила у свій улюблений Ковент Гарден, де не була з травня 2008 року. Звичайно, ранок понеділка – не кращий час для відвідування подібних місць, але! На ринку я знайшла абсолютно приголомшливого дерев’яного слоника ручної роботи з настільки людськими очима, що, незважаючи на досить високу ціну (хоча, зрозуміло, він коштує цих грошей), я не змогла встояти перед спокусою купити його. І у того ж продавця прикупила собі в колекцію чергову жабу. І ще одну він мені подарував =)

Що стосується акторів, то один з них був, відверто кажучи, катастрофічно поганий у всьому, починаючи з контакту з глядачами і закінчуючи самими трюками. Ну та бог з ним! А ось схожий на італійця співак мені дуже навіть сподобався.

З Ковент Гардена я пішла в буквальному сенсі куди очі дивляться. І в кінці кінців вийшла на Оксфорд Стріт =) Я не знаю, чи то всі дороги в Лондоні ведуть сюди, то чи це була моя особиста неминучість. Коротше, я таки опинилася в Primark, звідки просто неможливо піти з порожніми руками.
             Увечері я з Мішель та компанією ходила на pub quiz. Як і минулого разу, питання були суціль на засипку. Правда, виявилося, що я знаю, що вивчає наука нефрологія. А ось рік Великого лондонської пожежі я на свій сором не змогла згадати. Якщо чотири місяці тому ми вгадували смаки різних видів шоколаду, то сьогодні дегустували супи. Треба було вгадати два основних інгредієнта в кожному. Перший (він же основний, в принципі, обчислити було не те щоб легко, але хоча б можливо, а от з другим ми пролетіли у всіх п’яти супах. І стартове завдання було абсолютно божевільним! Треба було вгадати, скільки повних обертів робить за годину ліхтарик , що стояв на столі. Ведучий (не пам’ятаю його імені, на жаль, але виключно чарівний парубок), за його власним визнанням, провів цілу годину, сидячи перед цим ліхтариком і проводячи підрахунки. Ніяк не збагну, як у нього дах не поїхала!