попередній пост

Зйомка 1 березня 2011

щодо гри в ножний волан (чензо)

Ми граємо трохи в іншому стилі. Наша манера – агресивна і травмоопасная. Поряд з такими гравцями як Макс Молотов, наприклад, у якого 47 розмір взуття, стояти мало хто наважується. Особливо якщо він виходить грати в кованих кирзових чоботях. А вже якщо і його брат підтягується – туші світло. Тільки глухі костедробітельние удари один одному по ногах чутні. Ми ржом з них завжди.
Так само досить розмашистий стиль у Лоскутнікова.
А про мене так взагалі ходять легенди, як 1.Я розколов бетонну урну, коли волан полетів на неї і 2.сломал Каті Шарапової ногу нижнім кіком і вона залишок літа ходила грати в гіпсі.

Китайці, японці, корейці, що гуляють в районі хабаровського кручі, періодично включаються в гру з нами, але потім швидко усуваються. Воно й зрозуміло – коли повз вуха просвистівши кризовий чобіт Макса, охота пограти в нашому гуртку відпадає.

З першими на ролику – рикшами – я зіграв маленько.

Далі там є інші, які грають в переході. Для нас це неприйнятно, потомучто у нас волани літають у висоту метрів на десять. І коло відповідно ширше в рази.

Ось пару фоток знайшов в архіві – це в 2009 ми вийшли грати на набережну Невельського перший раз після зими.

Такий стиль називається у нас ще “вбити волан” За вечір буває два-три волана розвалюється. Ми коли їдемо кудись до Фуюань – втаріваем їх десятками. Китайці дивуються – куди стільки.

КІНЕЦЬ

наступна експедиція по тим же місцях