Я нероба і ніде не працюю, роблю тільки те що мені цікаво. Цікавих занять у мене безліч. Один з моїх днів 10 листопада, в цей день я фотокор місцевої газети.

0. 6.00 ранку, прокидаюсь і відразу чай, тому що без гарячого зеленого чаю я не людина.

1. поки заварювала і пила чай, прокинувся Тигр, його треба вести в туалет. Взагалі в будинку є лоток, але Тигр воліє кущики на свіжому повітрі.

2. кущики позначили і відразу снідати, Тигру м’ясо

3. а у мене з сніданком не дуже, полінувалася ввечері молока купити, магазини ще закриті, тому знову чай і гранат

4. ем я за компом, попутно обробляю фотографії зняті нещодавно в студії

5. 9.05, магазин вже відкрився, треба бігти за молоком. У дворі геть чо! Сніг сніг іде другий день і на вулиці все біленьке і красиве.

6. магазин прямо за будинком

7. Тигр цікавиться що я принесла і чи є для нього вкусняшка

8. мій сніданок – вівсянка з молоком, шоколадні пряники, банан і кава

9. поки гріється молоко, готую обід. Моя улюблена страва, телятина з овочами в пиві. М’ясо овочі та пиво перед вами.

10. Я дуже люблю смачну їжу, але ненавиджу готувати, а тут все просто. Складаємо шарами в каструлю, заливаємо пивом та ставимо на повільний вогонь. Можна забути на годину.

11. Відразу, поки я на кухні пхаю в духовку курячі крильця у фользі, їх я візьму з собою в сьогоднішню поїздку.

12. Снідаю і малюю в молескіні

13. Тигру вкусняшка дісталася, він ситий і задоволений, приліг відпочити)

14. поки малювала годину пройшов і судячи по аромату з кухні пора їсти. Те саме м’ясо яке тушкувалось в пиві. І кави.

15. Час приблизно 10.40 пора бігти. В 11.00 я зустрічаюся зі знімальною групою першого каналу і ми їдемо в село. Годинника у мене немає в принципі, вони мені без надобності, час я завжди знаю з точність до 5 хвилин, це у мене з дитинства вбудована опція в організмі. На вулиці красиво)

16. Сніг всього другий день, але хтось уже втратив рукавичку.

17. Моє місто.

18. Треба заскочити в магазин за мінералкою, їхати далеко і надовго.

19. Хто то вирішив скупити все печеньки)

20. Виїхали з міста. Їду на таксі, вчора півдня витратила в пошуках безстрашного таксиста, готового по бездоріжжю проїхати в село. Машина шістка, але замети форсує як всюдихід.

21. Зупиняємося, зідзвонюємося з журналістами Першого і уточнюємо місце зустрічі. Заміський котик міряє лапами без чобіт замети)

22. Все, машина Першого каналу приїхала, прилаштовується за нами, ми їм дорогу показуємо. У дзеркалі фари бачите? Це вони.

23. Майже добралися, після переїзду ще кілька кілометрів і ми на місці.

24. Майже приїхали, виходимо з машин, радимося і пропускаємо позашляховик Першого вперед, їм з великими колесами сподручней дорогу по заметах прокладати.

25. Їдемо ми в село Леонідівка. Примітно воно тим, що у всьому селі живе всього одна мешканка – бабуся Валя. Я про неї пару тижнів тому статтю в місцеву газету писала. Після статті центральне телебачення єдиною жителькою села зацікавилося.

26. А ось і бабуся Валя йде на зустріч, в руках у неї дві швабри, ними вона дорогу зібралася чистити. У п’ятницю за пенсією йти на станцію, до станції трохи більше двох кілометрів, ось їх то 82-річна бабуся швабрами і збирається чистити.

27. Будиночок баби Валі

28. Уявляю їй журналіста, баба Валя робить суворе обличчя)

29. Запрошує нас у хату, йдемо дивитися на її господарство.

30. Кухня.

31. Кімната.

32. Знімальній групі Першого цікаво все, наприклад як бабуся Валя топить піч.

33. Записують інтерв’ю з господинею села.

34. Що б не заважати виходжу на вулицю, попутно фотографую кішку на грубці.

35. Сільська вулиця, будинки стоять порожні.

36. Річка, сюди баба Валя по воду ходить.

37. Поки я гуляла, знімальна група вийшла знімати розчищення дороги швабрами)

38. А тепер за водою

39. Знявши набір води і пару кроків стежкою, у баби Валі коромисло забирають. По перше допомогти, ну і спробувати якого це воду коромислом носити.

40. Оператору теж треба спробувати, ну і зняти як вода у відрі хлюпається)

41. Одне з найважливіших умінь оператора і фотожурналіста – вміння швидко пересуватися задом. Іноді навіть бігати доводиться, а спотикатися і падати не можна.

42. За водою сходили, тепер знімаємо як баба Валя з дровами управляється.

43. Спритно дуже у неї виходить, при нас вона наколола цілу в’язку.

44. Ну і власне кадр заради якого я приїхала. На фото Віктор Федорович, уродженець села – житель нашого міста. Він приїхав разом зі мною дати інтерв’ю столичним журналістам.

45. Все, Перший канал залишається працювати далі, а я додому, у мене на сьогодні ще два заходи заплановано.

46. Гарний у нас ліс, правда?

47. Всі показують педикюр, а я чим гірше? Дивіться! Насправді люблю босоніж по свіжому снігу пострибати, бадьорить неймовірно.

48. Жахливо незручно з камерою в одній руці взуватися і роззуватися, крамничок у лісі не передбачено. Взуватися і додому.

49. 16.30. Будинки. Тепло і добре, Тигр балдеет)))

50. Їду яку брала з собою привезла назад, розігріваю і на стіл. Зголодніла.

51. Час 18.20. Треба бігти в міський музей, там виставка місцевого фотографа, теж для газетної замітки.

52. Музей.

53. Виставка. От чесно, нічого особливого, я такі виставки своїх фото можу кожен день влаштовувати. На половині фотографій горизонт безбожно завалений. Просто людина з’їздив до Праги і вирішив похвалитися.

54. Виходжу з музею, зараз приблизно половина на восьму вечора. Можна трохи прогулятися, а о пів на дев’яту мені треба бути в льодовому палаці, у мене за планом інтерв’ю з аматорської хокейної командою.

55. Палац спорту, по цим футболістам ми лазив дитинстві, треба було долезть до м’ячика і не надвернуться)

56. А ось і льодовий палац. Усередині на ресепшені мене не хотіли пускати з камерою, що то про них написали не дуже втішне в місцевій пресі і тепер вхід з фотоапаратами заборонений. Після довгих умовлянь і дзвінків по інстанціях мене все таки пропускають.

57. Тим часом гра в самому розпалі.

58. намагаюся фотографувати хокеїстів.

59. Виходить не дуже (((

60. Після гри інтерв’ю з тренером і гравцями.

61. Все, на сьогодні всі справи зроблені, треба в магазин сходити і додому.

62. У магазин йду дальній, прогулятися і порухатися. Це сьогодні у мене рухливий день, а зазвичай я малюю цілими днями. Тому зайвий раз пройти пішки приємно і корисно.

63. У магазині згадую, що я себе ще не показувала. Ось, дивіться. Правда справжній фотограф, як вампір в дзеркалі не відбивається і тіней не відкидає, але спеціально для вас роблю виняток. Хотіла зобразити дакфейс, але самій смішно стало, намагаюся не заіржати на весь магазин)))

64. Додому йду парком, ось вам карусель в снігу.

65.его величність Тигра годувати.

66. І гуляти з ним.

67. поки Тигр обходить територію, я для вас фотографую околиці.

68. Чиє то симпатичне віконце.

69. Дім, милий дім)

70. А вдома випити склянку ряжанки прийняти душ, вскочити в піжаму і …

71. половина першого ночі, ви як хочете, а ми з Тигром спати.