Я б не став навіть згадувати про цю істерії з чеченомахіей на Дону, але от повз такого блискучого аналізу пройти важко – http://kosarex.livejournal.com/464580.html.
Це до питання про розуміння кавказьких мотивів, що дуже багато ігнорують, а даремно. Ворога треба знати.
Ну і підгрунтя всього цього розпіареного дійства як на долоньці: Руссланд, ервахе, ага.
Південна Рашка (як і Масквабад) – це давно арена внутрікавказскіх розборок, ніяких там міфічних “` гусскіх `ге` гоїв “, один вироджений постімперський шлак, який мають в усі щілини під чуйним керівництвом мусорів.
А то вереску про «національну революцію» і «відсіч зарвався тваринкам» на цілу Сміхопанорама.
Цитата
Отже, Усольцев був не один, а з вірменином. З цього випливає дуже багато, тому факт присутності вірменина при розбиранні замовчували самим ретельним чином, як і факт отримання вірменином ножового поранення при подальшому побитті. На саме слово нож було табу, хоча на одному з форумів промайнуло повідомлення, що в таборі Дон регулярно гвалтували дівчаток, затикаючи їм рот подушками і погрожуючи ножами. Замовчування ідіотське, в самому мирному таборі завжди вистачає ножів – треба ж хліб і ковбасу різати, та й пластикові пробки у пляшок з сухим вином зрізаються саме ножем. Питання тільки – в чиїх руках ніж. Якщо ви не ідіот, то відразу зрозумієте, що в таборі чеченці мали ножі, а на малолітку великий кинджал не потрібен. Втім, проскакувало й інше повідомлення – Усольцева частина кісток переламали бейсбольною битою. Ось це вже провина самого Усольцева і місцевої міліції. Біти і кинджали не вилучили, значить, дозволили тероризувати інших відпочиваючих вже одним зовнішнім виглядом.
Всі кавказькі розбирання засновані на здатності сторін змиритися з деякими фактами за замовчуванням, але не визнавати їх на словах. Наприклад, приїжджаю до приятеля, а в нього на платний в’їзд до озера одним з найспекотніших днинок розгорілася сварка між кабардинцями і чеченцями – не поділили, хто перший проїде до озера. Година лаялися, їх попросили не загороджувати проїзд, тоді вони відійшли і ще дві години лаялися, поки не видихалися. Залізний народ – я б 3:00 безперервно посилати погрози та образи на адресу противника не зміг би, або вмазав б по морді, або покрутив би пальцем біля скроні і пішов би геть. Ви б, напевно, те ж не витримали, а вони змогли. Обидві сторони розуміли, що краще за ножі не братися – інша громада стала б мстити і прирізати б переможців. Але й відмовитися вони від ярмарку загроз і марнославства не могли – один раз відмовишся, другий раз відмовишся, подумають, що за тебе мстити нікому і прірежут. Усольцев почав свій діалог з чеченцями саме по кавказької логіці – якщо будуть різати вірменина, то повинні розуміти, що вірменська громада зобов’язана відповісти. Раз відмовишся, два відмовишся, а потім до твоїм рідним прийдуть круті чеченські хлопці і скажуть: раз ви такі боягузливі, переписуйте на нас свій бізнес або платите данину.
І так далі, в такому ось акцепт …