Не минуло й трьох місяців, як знову відчутний криза. Почалося все кілька днів тому, коли відчула, що болять зубки зліва. Не звернула особливої ​​уваги, тому як вирішила, що здалося і хворіти там просто не повинно, адже влітку якраз все-все зубки залікувала. Біль була не постійною, а так, іноді і на холодну реагувала вся ліва сторона. Поступово стало більш відчутно і неприємно. Одного разу навіть обмацала зуби на предмет визначення винуватця мук, але знайти його не вдалося, а щелепа продовжувала нити. З яснами теж все в повному порядку.
Вчора несподівано трапився день ледаря. Тільки на йогу з ранку сходила і все, а потім валяла дурня і нічого з наміченого не зробила, на зустріч не пішла і весь день провела в повному розслабленні, що дуже для мене не властиво. Списала все на випадковість. Однак, вже сьогодні вранці зрозуміла, що не все так просто, відчула, що захворіла, а вчора була тільки прелюдія, коли думала, що моє знемога від занадто яскравого осіннього сонця. І навіть не зможу сказати, що болить конкретно, просто дуже дивне нездужання у всьому тілі і фоном до всього цього болить щелепа і навіть очі. До речі давно помічаю, що якщо якась хвороба трапляється, очі теж болять ніби як від втоми.
Тільки зараз зрозуміла, що зуби не при чому, що болить вухо всередині. Воно то й віддавало в щелепу. Це загострення хвороби, яка була у мене ще до сиромоноеденія. У перший раз подібне трапилося ще в Москві і пам’ятаю, що пару тижнів валялася в страшному стані, при цьому боліло не тільки вухо, а й горло і я буквально не могла навіть розмовляти, ковтати теж не могла і тому вся моя їжа складала чай з лимоном . який цідила маленькими ковточками. Від таблеток, які мені пропонували зрозуміло відмовлялася, хоч і зле було дуже. На щастя поступово все пройшло. Трапилося це в липні, а на наступний рік в кінці квітня перейшла на сиромоноеденіе. Дивно, але в липні того ж року вушна хвороба повторилася, але вже не так виражено, зате більш довгостроково. Більше двох місяців вухо давало про себе знати то сильніше, то не дуже. Поступово стало боліти рідше і рідше і потім зовсім пройшло. На наступний рік знову в липні воно заболіло, але на цей раз боліло всього тиждень і зовсім не сильно. Якби не було попереднього досвіду, то й не помітила б особливо. У цьому році липень минув спокійно, тільки в серпні була ангіна і все. Подумала, що вилікувалася, проте все не так просто виявилося. Знову за рибу гроші, хоч і не за графіком. Зараз же вухо розболілося не на жарт і продовжує нити і стріляти, а мені залишається тільки терпіти і чекати одужання.