П’яний дядечко з двома маленькими живими ялинками для дітей, довго сьогодні розповідав нам з подругою про любов, бажав її нам, говорив, що це головне. І на прощання, махнувши рукою, попросив побажати йому того ж. Йому, який уже 45 років любить свою дружину.

Вдома – справжня ялинка. Жива, яка пахне святом.
На серці – ні грама туги і апатії теж. Тільки віра в те, що все збудеться. Все, що було залишимо в минулому році. Підсумки?
Нету підсумків
Підсумки адже підводять в кінці. Але це не кінець! Це нове продовження)

Якось тільки мені дозволили нормально святкувати Новий рік з друзями на вечірці, як всі скасувалося)
Але я не засмучуюсь. скасувалося і скасувалося. Значить, відсвяткуємо з родиною, а потім з подругою.

Я зрозуміла одну річ, Новий рік – це свято тільки для самих близьких і для себе самого. Тому його потрібно проводити з сім’єю і з найулюбленішими людьми.
У наступному році, коли я буду жити окремо, я прикрашу квартиру, запрошу туди улюблених, і ми будемо танцювати. Але до цього я обов’язково як завжди відсвяткую з батьками. Напевно, бажання святкувати з родиною краще відчується вдалині, але і зараз я вже точно все це знаю.

І нехай буде в новому році все те, чого не було в старому і навіть більше.
Нехай будуть і розчарування, вони потрібні, щоб відчувався соковитий смак радості і щастя.

А на вулиці сніг, і коли я виходжу в своїх старих страшних пошарпаності уггах, я не проходжу повз жодного замету. Розкидаю ногами сніг і стрибаю в ньому.