Нескінченна їжа, сон, телевізор. Кошмар, але все одно, добре. Сходили в Ленком, на “Все сплачено”. Сподобалося щодо, чи то всі втомилися, чи то я втратила завзятість і юнацький смак до життя. Не переконало, але було дуже приємно подивитися на Янковського, Збруєва і Чурикову. Так само сподобався похід в перукарню, першим делм через те, що картинка змінилася, тобто це не ресторан, не кіно, не кухня.
Ернста, Акопова та інших босів ТБ необхідно посадити у в’язницю на годик, ну або якось поізощренней покарати.
Мені необхідно знайти якусь дієту, яка м’яко мене б вивела з цього пекла пожирання всього і вся. Виявилося, що мені необхідно скинути всього 6 кг, що б наблизиться до моєї мрії.

Дуже хочеться в Італію. Треба б метнутися. Не хочеться думати про репетиторів та іншої поступальної в інститут нісенітницю, так само не хочеться думати про гроші і квартирі. Чим більше мороз на удіце, тим більше хочеться в сиру і теплу Італію, абикуди в Верону. Поки катаюсь по нічній Москві, це хоч якось поправляє.

Сьогодні Різдво, але піднесеного почуття немає, все таки треба б повернути все на круги своя, спочатку Різдво, а потім вже Новий Рік. А то якось не по-людськи.