http://forum-msk.org/material/economic/9476549.html

Михайло Делягін: «Путінська Росія» – інноваційний варіант «потьомкінських сіл»

23.07.2012
Джерело: “Мир новостей”

- Що за нова оплата праці? Мова про зміни 2008 року, коли керівникам підприємств дозволили одноосібно розпоряджатися фондом заробітної плати і заохочувати найбільш кваліфікованих працівників? Або з’явилися якісь інші нововведення?

– Йде розвиток тієї ж самої порочної схеми, від якої буквально виє бюджетний сектор. Нагадаю, що в багатьох місцях директор визначає рівень зарплат співробітників практично одноосібно. І, зіткнувшись з підвищенням фонду оплати праці, насамперед підвищує свій оклад – до своїх уявлень про комунізм. Потім він, як добра людина, збільшує оплату тих, кого постійно бачить, – тобто адміністративного персоналу. Ну, а до безпосередньо працюють педагогів і лікарів доходять крохи, якщо їм взагалі не залишають той же оклад при зрізанні надбавок і підвищенні навантажень.

Тепер говорять про якесь «ефективному контракті», про який ніхто не знає нічого, і «оплаті за результатом» в тих сферах, в яких виділити внесок одного в загальний успіх не можна – наприклад, при гасінні пожежі.

Цей смутний ліберальний мазохізм, тим не менш, ефективно руйнує бюджетну сферу і сприяє вирішенню головного завдання нинішнього путінського етапу. Ще роки два тому главред «Ехо Москви» Венедиктов зі слів «старших товаришів» сформулював її як «зняття соціального навантаження з економіки». Наскільки можна зрозуміти, без цього не можна підвищувати корупційне навантаження – основу добробуту правлячого класу. Її і знімають – не тільки прямим скороченням відповідних видатків бюджету, але і руйнуванням бюджетної сфери за допомогою відповідних ліберальних реформ, у тому числі оплати праці.

У мене відчуття, що Путін живе в якийсь абсолютно своїй Росії, побудованої для нього одного і має мало відношення до реальної країні. Приблизно як для Леніна, по навряд чи вірною плітці, друкували «Правду» в одному екземплярі.

Так що замість «потьомкінських сіл» у них тепер «путінська Росія». Яка вже потріскує, як тріщать декорації перед тим, як впасти.

- Чому в черговий раз ми чуємо путінський “плач Ярославни”? 12 років при владі – що ж зроблено для реального підвищення рівня життя народу і його доходів? Питання практичний – чи було справді щось зроблено? Наприклад, підвищення пенсій, якісь пільги – це сприяло зростанню рівня життя населення і наших доходів? Або фактично владою не робиться нічого?

– Влада ділилася з населенням оглодкамі зі свого нафтового столу, а реальні доходи з нікчемного постдефолтного рівня росли дуже потужно. У нас в разу зменшилося число жебраків, а основна частина бідних щиро вважає себе приналежної до середнього класу. Так що огульно гудити не треба: могло бути ще гірше.

- Як регіональні влади можуть підвищувати доходи? Особливо в депресивних, дотаційних регіонах?

– Регіональні власті, особливо дотаційних регіонів, знаходяться під жорстким пресом Мінфіну і вельми обмежені у використанні своїх коштів. Порушення встановлених Мінфіном нормативів і вимог може каратися досить жорстко. Навіть регіони-донори за різними програмами отримують кошти федерального бюджету, і неузгоджена фінансова ініціатива може призвести до затримки і урізування цих коштів.

Тому регіони можуть збільшувати виплати населенню за рахунок скорочення інших видів витрат. Скорочення адміністративних витрат можна тільки вітати, але правлячий клас, схоже, навіть не підозрює про можливість зменшення масштабів своєї розкоші (наприклад, закупівель менш престижних авто) заради підтримки людей. Те ж відноситься до можливості скорочення корупції: наскільки можна судити, це доходи правлячого класу.

Скорочення інвестицій, не пов’язаних з корупцією, може призвести, наприклад, до катастроф в ЖКГ.

Виходом деякий час було залізання в борги: регіони позичали, щоб фінансувати ту чи іншу діяльність. В результаті у багатьох суб’єктах Федерації – і навіть такому «маяку», як Калузька область, – спостерігається свого роду боргову кризу, що повертає в політичний обіг тему банкрутства регіонів.

У цілому питання про доходи населення може вирішуватися тільки на федеральному рівні; спроба його скидання на рівень регіонів – цинічна профанація.

- Путін зажадав «вжити всіх заходів по підвищенню доходів» – а які «ВСЕ»? Що реально треба робити, щоб підняти доходи? І чи можливо це в Росії?

– «Все» – це означає «усе, що дозволить Путін». Для підняття доходів треба запустити модернізацію, щоб у людей були людські, а не рабські робочі місця, – але це несумісно з корупційною моделлю держави.

Злидні повинна бути ліквідована гарантуванням прожиткового мінімуму. Раз держава визнає за нами право на життя, воно повинно визнавати і економічну складову цього права – гарантований прожитковий мінімум. Грошей на це треба небагато – менше 10% суми, яка зараз валяється без руху у федеральному бюджеті, і значна частина цих коштів буде повертатися у вигляді податків.

Але цей захід теж можлива лише при відмові держави від корупційної ідеології.

- Як сприймати на цьому тлі обіцянки Медведєва до 2015 року збільшити трудові пенсії на 45%? Начебто цифра серйозна, і пенсіонери зраділи. Але до того часу не зжере чи ці відсотки без залишку інфляція?

– Може і зжерти. Але головне в іншому: в умовах послідовного відмови уряду від заходів, здатних вирішити пенсійний криза (ввести належний контроль за коштами і активами Пенсійного фонду, підвищити збирання обов’язкових соціальних внесків за рахунок нормалізації їх ставки), збільшення пенсій можливе лише за рахунок скорочення числа пенсіонерів.

Метод цього скорочення давно проголошений правлячої тусовкою: збільшення мінімального стажу, необхідного для отримання повноцінної пенсії, з нинішніх 5 до 40 років. По суті, це закамуфльований спосіб підвищення пенсійного віку. І скористатися Медведівського обіцянками, – навіть якщо він раптом для різноманітності зволить виконати їх, – зможуть, думаю, далеко не всі пенсіонери.

- Які Ваші прогнози, чи будуть доходи населення зростатимуть у найближчі роки, чи є до цього передумови? Чи є надія у громадян?

– Надія у громадян закінчується, як відомо, навіть після горілки, так що цим корисною копалиною ми завантажені «під зав’язку».

А щодо зростання реальних доходів – в минулому році вони зросли на 0.8%, що з урахуванням заниження офіційної інфляції і благополуччя мільярдерів дозволяє припустити, що реальні доходи «нижніх» 90% росіян знизилися в сукупності не менш ніж на 7,5%. У першій половині цього року ситуація покращилася: реальні доходи населення зросли на 2,7%.

Однак у системній кризі, куди валиться Росія під тягарем клептократії, і в глобальній депресії, куди валиться світ під гнітом глобального монополізму, обіцяти громадянам зростання реальних доходів щонайменше нечесно.

http://kolybanov.livejournal.com/3091003.html

(Опитування по СОТ в ЖЖ)

http://kolybanov.livejournal.com/3287319.html

(Опитування про ставлення до фракції партії ЄДИНА РОСІЯ в Держдумі)

http://kolybanov.livejournal.com/3430074.html

(Опитування про моральність депутата)

http://kolybanov.livejournal.com/3437430.html

(Більш скромний варіант попереднього посту, для цнотливих користувачів)