А ви що, не знали, що в Одесі кажуть на одеському мовою? Зараз я вам наведу зразок. Він узятий з повісті Володимира (Зеєва) Жаботинського “П’ятеро”. В Ізраїлі в кожному мало-мальськи поважає себе місті є вулиця Жаботинського. Він був активним діячем сіоністського руху, і багато зробив для створення Держави Ізраїль. А крім того був одеситом і журналістом. Ось одеський романс початку минулого століття на чистому одеському мовою. Насолоджуйтесь!

Коло Вальтуха лікарні
Були нашіе двори.
У Нюти парасолькою вії,
Аж до рота і догорить.
Їй з масивів я в кишенях
Міді Жменя тягав,
Рвав Бузок на Трох фонтанів,
У парку Лавриків Шукало.
Лаврик, Лаврик, постав ріжки,
Я свару тобі картоплі.
Від коли більша стала,
Шо-то почала крутити:
Те одскочь на три квартали,
Те хотіть і не хотіть.
Я ходжу то злий, то радий,
Через Нюту мок і сох …
А вже раз під естакадою
Ми купалися удвох.
Лаврик, Лаврик, постав ріжки,
Гірко мишці в лапах кішки.
На горі коштувати Одеса,
Під низом Андросов мовляв.
Задавайте принцеса,
Бу я у вантажники пойшел.
Раз у рік доведеться до Дюка,
Я вгощу від альвічка …
І – Табану, прощай розлука:
Через рудого шпачка.
Лаврик, Лаврик, постав ріжки,
Хто куплять тобі сережки?
Рік за роком, вира-майна,
Порт, обжорка, сам один …
Тольки раз Шмаль нечайно
Повз волоські в Карантин -
У Фанконі сидить Нюта,
На їй капелюшок, при їй грек.
Вже не дивляться, Вже начебто
Босява не людина.
Лаврик, Лаврик, постав ріжки,
Разойшлісь наші доріжки.

Я не уповноважений складати одесько-російський словник, тому пояснення незрозумілих слів шукайте у самого Жаботинського. Електронну копію повісті “П’ятеро” можете знайти в інтернет-бібліотеках. Якщо прочитаєте всю повість – не пошкодуєте.