Вчора до мене підійшов мій студент, який був не готовий до заліку. Назвемо його Віктором.
– Спасибі, що поставили залік, але я хочу його чесно здати.
Дивлюся на нього з розумінням.
– Добре, через дві години я в твоєму розпорядженні. Заходь на кафедру.
– А можна не на кафедрі?
Зітхаю.
– Добре, зайдеш по мене і підемо в будь-яку вільну аудиторію.
Через дві години ми усамітнюємося. Він чесно здає залік, мені не до чого прискіпатися. Я задоволений результатом. Хвалю його.
– Можна з вами поговорити.
– Про що?!
– Ви знаєте, що я гей?
Моє обличчя зберігає спокій, хоча мені це дається важко.
– І що?!
– Мої батьки дізналися.
І Віктор достатньо відверто мені про все розповів, починаючи з того моменту як його з 13 років став розбещувати рідний дядько, до якого він з мамою щорічно їздив на море.
Я слухав сповідь мого студента і розумів, що ось ще одна молода життя на великому роздоріжжі. Ми проговорили майже три години.
– Навіщо ти саме мені все це розповів?
– Мені здалося, що вам можна довіряти.
Кінцівка нашої розмови мене остаточно вибила.
– Можна я вас обійму, тільки обійму.
– Навіщо?!
– Щоб відчувати, що я не один. Ви перший з ким я так щиро поговорив.
Мені нічого не залишалося, як його обійняти і в цей момент заходить професор К. Обличчя її витягується. Я спокійно студенту бажаю удачі. Віктор іде.
Професор К. на мене іспитивающе дивиться.
– Колега, ви б мені не пояснили, що тут відбувалося.
– Розмова по душах. У хлопчика важкий випадок.
Обличчя професора До ще більш витягується.
– І ви так з кожним студентом спілкуєтеся?!
– Ні, колего, тільки ті, які в цьому гостро потребують.
– Мені ваші методи викладання завжди були незрозумілі, колега.
Ми обмінялися люб’язностями і розійшлися.
Сьогодні декан у розмові як би між іншим поцікавився.
– А які у студента В. проблеми?
Я улибающе подивився на декана, ми з ним у хороших стосунках.
– Уже донесли …
– Поставили до відома, – поправив мене декан.
– Не переживайте, наші відносини зі студентом В. знаходяться в межах допустимих нормою.
– Я дуже на це сподіваюся, шановний А.В.
Ось в такому блощичник я працюю. Що ж стосується студента В. він сьогодні пройшов повз мене і сухо привітався. Я його чудово розумію і розумію, що у нас з ним це не остання розмова по душах.