РОЛИК взяти у kwas_1972 в Звернення В.Крюкова до В.Путіна про репресії по 282 ст. і вимушеної політеміграції. “Звернення В.Крюкова до В.Путіна про репресії по 282 ст. та вимушеної політеміграції.
Після того як ми з Вами разом покладали квіти на могилу Єгора Свиридова мене стали переслідувати по 282 ст. за:
- Мою депутатську і громадсько-політичну діяльність;
- Розтин злочинів влади Удмуртії і Іжевська;
- Розтин мільярдного злодійства в комунальній системі Іжевська;
- Перешкоджання ФСБ залученню російської молоді в політичні провокації і оперативну роботу.
На допиті на мене напав слідчий, а після допиту оперативниками ЦПЕ померла моя мама.
Шановний Володимир Володимирович.
Рік тому я був у числі тих вболівальників з якими Ви зустрічалися в Міністерстві Спорту Туризму та Молодіжної політики Росії. Після цієї зустрічі, ми разом з Вами покладали квіти на могилу Єгора Свиридова.
У нас навіть відбувся з Вами діалог, в ході якого я задав Вам декілька запитань і отримав відповіді.
Через три місяці після нашої зустрічі, події послужили приводом для її проведення, і моя громадсько-політична діяльність поставили переді мною вибір – стати в Росії політв’язням або стати політичним іммігрантом.
Зараз я за кордоном. Ця заява я записую не тільки для того щоб звернутися до Вас, Володимире Володимировичу для припинення політичних репресій в Росії, але і для того щоб звернутися до своїх прихильників, і виборцям у місті Іжевську.
Мене звати Крюков Василь.
Я був не лише представником уболівальників, але і депутатом Іжевської Міської Думи, керівником декількох іжевських громадських об’єднань, і республіканських відділень партій яким Мін’юст відмовив у реєстрації.
У ході нашої зустрічі, ви Володимире Володимировичу, сказали що не дали б і 10 рублів за здоров’я людини спокусившись на Коран на Північному Кавказі, закликали нас, до поваги національної гідності. Закликали вболівальників не дати себе використовувати, і залучити в політичні ігри.
Саме за мою багаторічну роботу збігається з вашими закликами я піддався кримінальному переслідуванню.
Чому я змушений був покинути Батьківщину?
Якби я не зробив такий вибір, то розділив би долю тих людей, які тужать в тюрмах нашої країни за свою політичну діяльність.
Вже чотири покоління поспіль наша сім’я піддається в цій країні репресіям. Два моїх прадіда були розкуркулені, а потім розстріляні. Дідусь і бабуся були відправлені на заслання. Моя мама, 1940 року народження була депортована до Казахстану у віці 1 року.
Генетична пам’ять врятувала мене від російської в’язниці.
Моя мама, яка пережила дитиною сталінські репресії загинула в результаті репресій в сьогоднішній Росії після того як вона була допитана оперативниками центру протидії екстремізму.
Кримінальну справу на мене, за такою середньовічної дикості як двісті вісімдесят другого стаття була порушена за ту діяльність, до якої ви офіційно закликали нас на тій зустрічі.
Формально приводом для переслідувань стало моє критичний виступ під час дозволеного владою пікету проти бездіяльності правоохоронних органів при розслідуванні злочинів на етнічному грунті. Причина відома – вбивство Єгора Свиридова та інші подібні злочини.
11 грудня в Москві російська молодь висловила своє ставлення до такого стану речей стихійно.
В Іжевську не було стихійних виступів, представники уболівальників і російської громадськості, в законній формі, висловили своє ставлення до цього. За мій виступ на пікеті, за критику конкретних дій конкретних чиновників по нехтування національної гідності російського народу в Іжевську і Удмуртії, порівнянного з нехтуванням Корану на Кавказі, на мене було порушено кримінальну справу за мислепреступленіе.
Звинувачення абсолютно надумано. Цілком володіючи російською мовою я не відмовляюся від жодного слова.
Мене переслідують не за мій злочин, а за розкриті мною злочину властей Іжевська та Удмуртії.
Міністр Внутрішніх Справ Удмуртії особисто вимагав від мене припинити мою діяльність, погрожуючи «підшукати мені статтю» в разі її продовження.
Володимир Володимирович відомо, що ви пожертвували особисті кошти для надгробка на могилі генерала Денікіна.
На відміну від Вас Влада Іжевська та Удмуртії заради розпилу бюджету викопали прахи більше тисячі іжевцев на території поховань Троїцького Кладовища м. Іжевська, не дивлячись на заборону федерального законодавства, прийнявши рішення зводити на місці російських могил корупційний об’єкт – Критий Льодовий каток. Намагаючись зупинити цей вандалізм, я домігся приписи Росспоживнагляду Адміністрації м. Іжевська про позначення території поховання, але влада проектують нові об’єкти на території російського кладовища.
За 4 роки цей об’єкт не був доведений до кінця, тому що, федеральні бюджетні кошти, які на нього були направлені, були розкрадені.
На наступний 2011 рік влади Удмуртії випросили у федеральному бюджеті ще 200 мільйонів рублів на цей об’єкт.
Знищення поховань Законом це кваліфікується як «вандалізм». Тим не менше це наруга відбулося. Це не хуліганство підлітків. В Іжевську вищі посадові особи, дозволили собі просто викопувати місце поховання – святе місце для кожного народу. Жоден народ не може дозволити такого ставлення до своїх святинь. Більш того влада найняла на роботу туди азіатських гастарбайтерів, які влаштували в російських могилах туалет з вигрібною ямою.
Чи потрібні нам спортивні досягнення на російських кістках і нехтуванні Закону?
Прокуратура і Слідчий Комітет, на мої звернення не діє. Звернення до Вас також не дало результатів. Якщо ми говоримо про те що РФ багатонаціональна держава, то чи гідний поваги народ дозволяє так відноситься до своїх святинь?
За ступенем відмороженості така поведінка перекриває нешанобливе ставлення до Корану на Кавказі. Але тут в Ви можете застосувати владу і покарати винних за цей злочин.
На цьому влада Удмуртії і Іжевська не зупинилися.
Вони знищили пам’ятник російської історії та культури – будівлю заводоуправління Іжевського заводу заради ще одного будівельного об’єкта.
Як заявив Глава Іжевська це було зроблено за Вашим особистою вказівкою.
Перед цим мною в Суді було виграно позов в Уряду Удмуртської Республіки, в якому я довів що цей будинок є пам’яткою, має статус охоронюваного об’єкта і не може бути знесена. Не дивлячись на рішення Суду воно було знищене, при безпосередньому корупційному інтересі влади Удмуртської Республіки. Високі чиновники вчинили злочин по знищенню будівлі в якому не тільки генерал-майор Мосін вводив у виробництво свою знамениту «трьохлінійки» але і змінюючи один одного працювали 17 генералів Російської Імперії створюючи славу російської зброї.
Заявою про порушення кримінальної справи не дається ходу. За деякими відомостями Голова Уряду Удмуртської Республіки, на цій угоді корупційним шляхом заробив 10 мільйонів рублів. На мої депутатські запити, на мої запити в суді про надання платіжних документів по цій угоді вони ніколи так і не були надані.
Володимир Володимирович, чому за неналежне ставлення до Корану в Росії неможливо, а за критику чиновників знищують історію російського народу порушуються кримінальні справи?
Як депутат я домігся значного зниження нормативів на опалення в м. Іжевську. Чиновники і пов’язаний з ними комунальний бізнес в результаті моєї роботи втратили до 1 млрд рублів в рік. Жителям Іжевська мали бути повернуті 4 млрд. рублів незаконно стягнуті з них.
Мною, як керівником правозахисної організації були ініційовані позови в суди, в інтересах жителів мого виборчого округу.
Людям були повернені гроші, від 15 до 25 тисяч рублів, залежно від розмірів квартири які раніше вкрали у них комунальники.
Правоохоронні органи знову лише покривають комунальних злодіїв, кримінальні справи не порушуються, вкрадене не повертається.
Протягом тривалого часу мною проводилась робота по захисту від руйнування Головного Корпусу Іжевський збройовий завод. Шедеври російської архітектури, пам’ятки історії та культури російського народу федерального значення. Який завдяки діям і бездіяльності влади, піддається руйнуванню. Це перше в Російській Імперії багатоповерхове виробнича будівля – «Завод-Палац», який цілком може претендувати на те, щоб увійти до списку всесвітньої спадщини «ЮНЕСКО», але не дивлячись на це влади фактично його свідомо знищують.
Розповідати можна нескінченно.
Не вистачить часу щоб розповісти все.
Про те як в результаті нашої пошукової діяльності ми виявляємо місця масових розстрілів і поховань часів червоного терору і ніхто не збирається увічнювати пам’ять цих людей.
Коли з нашої ініціативи 3 роки тому відливається меморіальна дошка, на згадку 8000 іжевцев, загиблих в роки Громадянської війни, і ця меморіальна дошка в результаті заборони Уряду Удмуртської Республіки, досі не встановлена.
Фактично місто Іжевськ і Удмуртська Республіка, перетворилася в зону тотального порушення законодавства і злодійства.
Зате створена благодатний грунт для діяльності етнічних ОЗУ. Ними вже контролюються сельхоззаготовкі і лісозаготівлі.
Правоохоронні органи починають формуватися вихідцями з іноземних держав Закавказзя.
Азербайджанська ОЗГ, наприклад, протягом багатьох років ні платить ні копійки за оренду земель в Іжевську на яких розміщуються її торгові точки. Бюджет недоотримує, а корупція зростає.
Влада не визнають наявність етнічних ОЗУ по причині відсутності рядки «національність» у паспорті.
Співробітники ФСБ намагалися вербувати мене для залучення молоді до пікетування релігійних організацій, для оперативної роботи проти етнічних спільнот.
Я не дозволив їм залучити в політичні ігри спецслужб російську молодь, в результаті на мою адресу неодноразово лунали погрози від «правоохоронців».
Сфабрикувавши на мене справу, як і обіцяв міністр МВС Удмуртії, слідчий Сахабутдінов, на першому ж допиті застосував щодо мене фізичне насильство і відмовив у праві на адвоката.
Слідство на цьому не планувало зупинятися – було вже підготовлено мій напрям на примусове психіатричне обстеження.
Заготовлено і друга справа – всю мою громадську діяльність збираються прирівняти до створення екстремістського співтовариства.
У 2006 році на мене вже заводилося кримінальну справу, коли до мене в офіс прийшли співробітники міліції для відшукання, як вони заявляли, зброї, боєприпасів, вибухових речовин і вибухових пристроїв.
Але нічого цього шукати не стали ні тоді, ні днем пізніше, ніколи взагалі – замість цього порушили кримінальну справу за 318-319 статті, нібито за те що я побив 14 міліціонерів.
У цій справі ситуація розвивалася б точно таким же чином. А для того щоб сфабриковану справу не розвалилося, і для отримання доказів незаконними методами вирішено було позбавити мене волі до суду.
Володимир Володимирович, якщо ваші заклики на тій зустрічі з уболівальниками були щирими, то подібну практику і такі «справи» треба припиняти. По викладеним фактам чиновники Іжевська та Удмуртії повинні бути притягнуті до кримінальної відповідальності.
Якщо цього не відбувається, то виходить що політика в РФ це шанування святинь народів Північного Кавказу і попрання цінностей російського народу.
Неможливе існування країни, народ якої називається придурком.
Не маючи ілюзій з приводу реакції на моє звернення, тим не менше я закликаю відновити законність.
”