Ось і стала я мамою 6-річного хлопчика.
26 січня 2003 в 11-45 я познайомилася з абсолютно новим, новісіньким чоловічком, і ось минуло всього 6 років – і замість маленького їжа грудочки вже є цілком свідомий громадянин вельми привабливою зовнішності
Але питання відзначення, треба сказати, я завалила повністю.

Перша невдала думка: “дитяча” частина свята чудово пройде в дитячому садку.
Дудки в сад я не понесла, побоявшись що воспіталкі – причому не тільки нашої групи, а всього саду – проклянуть нас за хорове виконання на дудках 17 осіб.
Віднесла ковпаки, кульки, тортики і свічки.
Свічки не запалили: “У нас немає сірників”.
На кульки погодилися з працею.
Вітання пройшло за 10 хвилин: діти одягнули ковпаки, встали в коло, побажали Єгору “вчитися на одні п’ятірки” і на цьому закінчили. Я навіть пофоткать не встигла, бо коли прийшла, замість розпалу свята застала вже виходять на прогулянку дітей.

Друга невдала думка: поїхати в день відзначення в аквапарк.
По-перше, з нами ніхто з дітей поїхати не зміг.
По-друге, в аквапарку чомусь було дуже холодно – і повітря, і вода.
По-третє, на великі гірки Єгора ще не пускали, а на маленьких кататися йому було не цікаво.
Ще ми зайшли в турецьку лазню і головне впечателеніе Єгора від аквапарку стало: “Там смердить жаба!”. У цю баню ми зайшли і вийшли, але чомусь враження у нього транслювалося на весь комплекс. Запитайте дитину про поїздку і я готова сперечатися, що слова “смердить” і “жаби” там будуть точно присутнім.
Плюс до всього ми наплескалісь там так, що приїхавши додому, було одне бажання – СПАТИ. Ну або, принаймні, лежить і нічого не робити. І вже ніяк не готувати святковий стіл.
– Єгор, тобі сподобалася поїздка в аквапарк? Це був гарний подарунок?
– Мені одне не сподобалося …
– Що?
– ДЕ МІЙ СОНІ ПЛЕЙ Стейшн?

Третя невдала думка: зібрати всіх в той же день, тобто в понеділок увечері.
До 18-30 приїхала моя мама. Сімейство сестри приїхало тільки до 20-00. А так як подарунок був від усіх, і вручати його потрібно було разом. Тобто те, чого Єгор чекав найбільше – PSP – отримав він вже тільки до самого вечора, коли й так уже був умотать понад міру.

Загалом, мамаші, тобто мені, капітальний незачОт. Нічого з того, що планувалося для задоволення дитини, не вдалося.
Буду пробувати реанімувати невдалий свято в неділю. Але поки не дуже знаю як, тому що весь виділений на цю справу бюджет використаний під нуль.

Але загалом і в цілому, факт залишається фактом. Єгору 6 років, і це дуже круто!