Даремне ЗАХОДИ
Галина Сергіївна вийшла заміж за гарного чоловіка сильно молодше за себе: їй було 43, а йому 27. Вона, між іншим, теж була гарна – струнка, гладка, добре одягнена. Багата, до речі, і зі зв'язками. Тому що працювала директором гастроному в районному місті N. Справа була в сімдесятих, і директор гастроному в райцентрі був просто головна людина. Ось. Але чоловік її Валера був просто неможливий красень: блондин, високий, чорнявий, очі блакитні, білі зуби. Хоча без вищої освіти. Між іншим, він її сильно любив, і зовсім навіть не тільки за гастроном.
Але вона все одно не вірила своєму щастю. Зараз-то поки нічого, – думала вона. – А років через десять, а? Ось адже доля наша бабська.
Тому вона знайшла якихось дрібних бандитів, щоб вони вночі влізли в будинок і вибили Валерко очей. Лівий або правий, неважливо. Але один, звичайно, не більше. За тисячу рублів, гроші наперед.
Вона міркувала так: я його все одно люблю і до труни любити буду, хоч лисого, хоч кульгавого, хоч одноокого. А його такого вже ніхто не відведе.
Загалом, поїхала вона у відрядження, а бандитам пояснила, де спальня. І вікно залишила незамкнені. Жили вони у власному будинку.
Ну, бандити влізли в будинок. Увійшли до спальню на пальчиках. Бачать спить молодий гарний мужик, похропує, зуби білі блищать. Шкода стало. Але гроші-то взяли! Що робити? Хряснув йому по морді з усієї сили, схопили годинник і цукорницю, і втекли.
Галина Сергіївна приїхала і так була ошелешена, що поскаржилася своєму знайомому, начальнику РВВС. Щоб він спіймав та посадив цих бандитів.
Бандитів він піймав. За срібною цукорниці і золотим годинником.
А вони її здали, звичайно. Так що її теж судили. Адвокат напирав, що це вона від відчайдушної пізнього кохання. Валерка плакав: Галочка, за що ти мене так? А вона ридала: Прости мене, сонечко!
Він простив. Але їй все одно дали два роки в колонії-поселенні.
Валерка їздив до неї весь час, передачі возив. І вступив до вузу на заочне.
Але коли вона повернулася – вийшла заміж за того адвоката. Солідний чоловік похилого віку, лисий, з паличкою, єврей, кандидат юридичних наук. Відновилася на роботі. Знову стала в повному порядку в сенсі грошей і зв'язків.
Правда, вона Валерко зуби вставила за свій рахунок, по вищому класу. І платила йому шістдесят карбованців на місяць. Ніби як аліменти.
Але коли він отримав диплом і одружився, платити перестала.
Це правильно.