Стародавні челябінці були дуже войовничі.
Вони, як завоюють кого-небудь, або, навпаки, звільнять від ярма, так відразу, повернувшись додому, ось що робили: будували навколо Челябінська нові міста і села і називали їх так, щоб не забути – де, коли і кого перемогли і звільнили .
Так на карті області з’явилися Париж, Берлін, Лейпциг, Варна, Фершампенуаз …
(Деякі британські вчені додають до цього списку слідом за Фершампенуазом ще й Нагайбак – мабуть, обманувшись співзвуччям і красою назви. Але це неправильно: насправді, древні нагайбакі жили тут ще раніше древніх челябінців, вони самі так назвали).
Передбачливість предків дала нам рідкісну можливість для легкої інтеграції в європейську сім’ю народів, а також масу приводів для всяких свят.
Ось, наприклад, зовсім скоро у нас буде масштабне свято в Чесмі. На честь 241-ї річниці з дня перемоги російського флоту над турками в Чесменской бухті Егейського моря.
Зараз якраз придумують йому назву. І тут треба б втрутитися вчасно. Тому що головний в Чесмі начальник у своєму блозі явно гніт не в ту сторону, пропонуючи англомовні варіанти. А ми ж в Егейському морі топили НЕ англійців, а турків!
І сценарій свята, звичайно, потрібен креативний. Адже тут ще в чому заковика: там-то було море, а у нас Чесма – в степу!
Навіть якщо випишемо на свято турків – справжніх чи ряджених – топити їх буде проблематично.
Часу до свята зовсім мало залишилося. Якщо у кого є хороші пропозиції – я записую.