Я дуже ніжна, і в юзерінфе так написано, і справді – дуже ніжна і вразлива. Тому не люблю кіно: послідовно викладені людські історії мене безмірно хвилюють, але книги я якось навчилася виносити, а ось вистави і особливо фільми просто збивають з ніг. Тому дивлюся їх не частіше разу на півроку, та й то, якщо хтось змусить силою. І раптом вийшло так, що протягом всього одного тижня Юля Вулиця порадила «Інші сцени сексуального характеру» для ознайомлення з процесом сімейної терапії, Намо сказав, що «Затоічі» – це важливо, а Глорія нассався в інтернетах «Убити Фрейда». І тепер я відчуваю себе жахливо і не можу спати, бо весь час перед очима миготять кольорові картинки, жіночі личка сердечком і якісь моменти загальної незручності – чомусь в кіно постійно трапляються ситуації, від яких я починаю свербіти і вибігати з кімнати . Останній фільм я дивилася багато годин, бо весь час натискала на паузу, металася по дому і виробляла дії, аналогічні нервового вилизування у кішок: облилася дешевими мас-маркетінговий духами з голови до щиколоток, в іншій гострої сцені раптово намазала волосся гелем. Знайшла в холодильнику якісь непоєднувані продукти і з’їла. Трохи помила підлогу, буквально пару квадратних метрів. Ненароком роздряпала собі обличчя. Незліченно оновила френдстрічку. Двічі переодягнулася.
А адже це звичайна комедія з гарантовано щасливим фіналом. Подумати тільки, що стало б зі мною, якби там помер хто-небудь симпатичний. На фестивалі альтернативного кіно я б точно збожеволіла в перший день.
І чи треба говорити, що якби у нас в Москві траплялися публічні страти, я б обов’язково відвідала одну. Бо життя є життя – ну рубають іноді на Червоній площі голови, така, скажімо, реальність моєї дорогої батьківщини в останні сто років, і ця реальність обов’язково відіб’ється в текстах. Значить, потрібно піти і подивитись у кого які особи, щоб не збрехати при нагоді. А страчені – що, вони ж злочинці. Але мистецтво – ні, мистецтво зовсім нестерпно, за визначенням суть його в співпереживанні, і бачити жертву в кіно, очищену від поганого запаху і провини, з усією історією падіння, зі слідами нездійснене Божого задуму на чолі – Нееет.
Відтепер тільки «Володар кілець» у перекладі Гобліна.