Настрій:
| Сподіваємося … | |
| Музика: | Кошеня жалібно нявкає, отримавши порцію Софрадекс. |
“Коли тобі погано – знайди того, кому ще гірше і допоможи йому – тобі стане легше.” (Не пам’ятаю чиє вислів, а також улюблений рада багатьох психологів)
Ця думка мені зараз в голову прийшла, а вчора я ні про що таке й не думала. Просто не змогла пройти повз відчайдушно мяучащего кошеня у сусіднього під’їзду. Бідоласі тижні три від народження, при цьому моторошна біда з очима. Спочатку я не побачила їх взагалі – їх закривала кірка засохлого гною (перепрошую, якщо хто читає цей пост під час обіду). Відмили чаєм – виявилися вузенькі щілинки, але до зіниць і раніше далеко. Показали сьогодні знайомому ветеринара, призначили краплі, проте поки невідомо, чи зможе нещасний коли-небудь нормально бачити. Так що капає краплі, виводимо блох, вималювалися в жахливих кількостях, відгодовуємо. Сподіваємося на краще …
До слова про себе – півпальця таки відійшло! Залишилося ще півтора. Напевно, все-таки не даремно через мене пропускають якісь струми і магнітні поля, а ще наповнюють всякими пігулками і уколами. 31-го концерт з Буччі в Пітері – треба б прийти в норму. І знову сподіваємося на краще …