У моєї подруги є дочка Настя – чудова розумна і талановита дівчина 12 років. Вона приголомшливо малює, багато читає, але от з музикою у неї деякий напряг – в сім’ї немає меломанів. Тому Настя слухає те, що слухають підлітки – те, що є. Якісь там ці групи і навіть давно Періс Хілтон небагато.
І ось Настя раптом стає фанатом Майкла Джексона. Прямо фанатом – незважаючи на те, що доступ в мережу їй дуже добре обмежують, весь резерв вона спускає на всі ці форуми і тиди.
Сидимо в кафе, я її запитую, в чому справа, де вона була раніше. Тобто чому ось років зо два тому – всякі там Джей Ло і навіть Періс Хілтон (до старості буду їй пригадувати)), а сьогодні – Джексон, який, начебто, був завжди.
І вона пояснює, що до його смерті мало про нього чула, але тут ось нова хвиля і таке інше.

Розумієте?

Ось він навіть помер так, що це тепер вплине на ціле покоління! Ці діти, які отримали вже хронічне розрідження смаку завдяки всяким там “лолліпоп-лолліпоп”, раптом офігелі від справжньої поп-музики, зрозуміли, взагалі, якою вона має бути. Пройде десять, двадцять років і вони будуть розповідати, як дивилися годинами все-все кліпи, як слухали один диск за іншим, як повторювали місячну ходу.

Він великий.

Якісні вікна. Недорого – недорогі пластикові вікна.