цим фото і тексту – 1,5 року
а мені от тільки прислали
АЛЕ – написали, що нарешті буде публікація в серйозному журналі у франції, попросили трохи оновити дані.

тут більше фото

З очей геть … Положення розумово відсталих дітей в Росії.

У лютому 2010 року один російський журналіст опублікував статтю про людей з обмеженими інтелектуальними можливостями під назвою “Добий, щоб не мучився!”. Він запропонував дозволити евтаназію новонароджених, яких він називав «болванками», «дефектними» і «марними». Ця стаття могла б бути однією з багатьох у мало кому відомої газетці, але вона отримала широкий резонанс і спровокувала громадське обговорення становища дітей-інвалідів у Росії. Протягом 80 років радянська влада представляла СРСР як суспільство виключно сильних, гармонійних і здорових людей, серед яких немає місця “слабким” і “виродкам”. Батьків буквально змушували відмовитися від хворих дітей, віддавати їх на піклування державі, яка нібито мала більше можливостей по догляду за інвалідами. Далеко від громадських очей, сотні тисяч дітей були поміщені в школи-інтернати, які зарекомендували себе не найкращим чином. У результаті російське суспільство в цілому зросла на ідеї, що ці діти не гідні кращої долі і життя серед людей. Сьогодні, не дивлячись на реальні поліпшення в області медицини і зниження числа кинутих дітей, ситуація в дитячих інтернатах залишається напруженою і продовжує порушувати по багатьом пунктам Конвенцію про права дитини. Крім того, не дивлячись на те, що відповідно до чинного законодавства, більше немає дітей “нездібних”, в реальності є все ще сочень багато перешкод для отримання дитиною-інвалідом освіти. На щастя, є промінь світла в цьому темному царстві – це ті батьки, які вирішили зберегти дитину, вірити в нього і боротися за його краще майбутнє.

Автор Гвен Буле